"Я чекаю на тебе... " Прийміть дитину у родину
23 кві, 2021 0 Коментарів 387 Переглядів

"Я чекаю на тебе... " Прийміть дитину у родину

Прийомна сім’я та ДБСТ: як держава підтримує сімейні форми виховання
Відсутність батьківського тепла, маминої колискової, іграшок та подарунків на свята від рідних – таким, у переважній більшості, є невтішне та безрадісне життя дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.
На превеликий жаль, обділені діти, відчуваючи свою неповноцінність і беззахисність, часто зневіряються у справедливості суспільства та сенсі подальшого життя. Ми, дорослі,  зі свого боку маємо докласти максимум зусиль для того, щоб не допустити втрати віри, любові та надії у дітей, яким не пощастило з біологічними батьками. Саме тому наша держава підтримує створення сімейних форм виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Це прийомні сім’ї та дитячі будинки сімейного типу.
Прийомна сім'я - сім'я або окрема особа, яка не перебуває у шлюбі, що добровільно за плату взяла на виховання та спільне проживання від одного до чотирьох дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.
У разі утворення прийомної сім’ї прийомні батьки беруть за плату прийомних дітей на власну житлову площу за наявності відповідних санітарно-гігієнічних та побутових умов (належного стану житлового приміщення, необхідної житлової площі, належного санітарного стану, наявності необхідних меблів, побутової техніки та інших предметів тривалого вжитку, наявності умов для проживання, виховання та розвитку дитини).
Діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування перебувають у прийомній сім'ї до досягнення 18-річного віку, а в разі продовження навчання у професійно-технічному, вищому навчальному закладі I-IV рівня акредитації – до 23 років або до закінчення відповідних навчальних закладів.
Влаштування дітей у прийомну сім’ю проводиться з урахуванням віку прийомних батьків та дітей, щоб на час досягнення обома прийомними батьками пенсійного віку всі прийомні діти досягли віку вибуття з прийомної сім’ї. У разі досягнення пенсійного віку одним з прийомних батьків час перебування дітей визначається за віком молодшого з батьків. В окремих випадках за згодою сторін прийомна сім’я може функціонувати і після досягнення прийомними батьками пенсійного віку, але не більше ніж протягом п’яти років.
Не допускається одночасне застосування різних форм влаштування дітей у прийомну сім’ю, крім випадків, коли прийомні батьки перебувають з підопічним у сімейних чи родинних відносинах.
На виховання та спільне проживання у прийомну сім’ю влаштовуються діти-сироти і діти, позбавлені батьківського піклування, які перебувають на первинному обліку дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, на відповідній адміністративно-територіальній одиниці або перемістилися з тимчасово окупованої території чи району проведення антитерористичної операції.
Створити прийомну сім'ю можуть повнолітні та працездатні особи, за винятком:
  • осіб, визнаних у встановленому порядку недієздатними або обмежено дієздатними;
  • осіб, позбавлених батьківських прав;
  • осіб, які були усиновлювачами, опікунами, піклувальниками, прийомними батьками, батьками-вихователями іншої дитини, але усиновлення було скасовано або визнано недійсним, опіку, піклування чи діяльність прийомної сім'ї або дитячого будинку сімейного типу було припинено з їх вини;
  • осіб, які за станом здоров'я не можуть виконувати обов'язки щодо виховання дітей (інваліди I і II групи, які за висновком медико-соціальної експертної комісії потребують стороннього догляду, особи, в яких офіційно зареєстровані асоціальні прояви, нахили до насильства);
  • осіб, які перебувають на обліку або на лікуванні у психоневрологічному  чи  наркологічному диспансері;
  • осіб, які зловживають спиртними напоями або наркотичними засобами;  
  • осіб, які страждають на хвороби, перелік яких затверджений МОЗ  щодо  осіб, які не можуть бути усиновлювачами;
  • осіб, які були засуджені за злочини проти життя і здоров'я, волі, честі та гідності, статевої свободи та статевої недоторканості особи, проти громадської безпеки, громадського порядку та моральності, у сфері обігу  наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, а також за злочини, передбачені статтями 148, 150, 150-1, 164, 166, 167, 169, 181, 187, 324 і 442 Кримінального кодексу України , або мають непогашену чи не зняту в установленому законом порядку судимість за вчинення інших злочинів;
  • осіб, які  не мають постійного місця проживання та постійного заробітку (доходу).
Середньомісячний сукупний дохід сім'ї в розрахунку на одну особу  за попередні шість місяців, що передували місяцю звернення із заявою про утворення прийомної сім'ї не може бути менший ніж розмір прожиткового мінімуму, встановлений законом для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Не можуть бути прийомними батьками особи, з якими проживають члени сім'ї (у тому числі малолітні та неповнолітні діти), які мають глибокі органічні ураження нервової системи, алкогольну та наркотичну залежність, хворі на СНІД, відкриту форму туберкульозу, психотичні розлади, в яких офіційно зареєстровані асоціальні прояви, нахили до насильства.
Перелік документів, які необхідно подати до органу, який приймає рішення про створення прийомної сім'ї:
- заява кандидатів у прийомні батьки про утворення прийомної сім’ї із зазначенням інформації про наявність або відсутність кредитних зобов’язань;
- довідку про склад сім'ї (форма 3)
- копію свідоцтва про шлюб (для подружжя);
- довідку про проходження курсу підготовки і рекомендацію центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді щодо включення їх у банк даних про сім'ї потенційних усиновителів, опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів;
- копії паспортів;
- довідку про доходи потенційної прийомної сім’ї за останні шість місяців або --- довідка про подану декларацію про майновий стан і доходи (про сплату податку на доходи фізичних осіб та про відсутність податкових зобов’язань з такого податку);
- довідка про наявність / відсутність виконавчого провадження стосовно боргових зобов’язань;
- довідку про стан свого здоров'я та осіб, які проживають разом з ними;
- письмову згоду всіх повнолітніх членів сім'ї, які проживають разом з кандидатами у батьки-вихователі, якщо останні вирішили створити дитячий будинок сімейного типу на власній житловій площі, засвідчену нотаріально.
Дитячий будинок сімейного типу – окрема сім’я, що створюється за бажанням подружжя або окремої особи, яка не перебуває у шлюбі, які беруть на виховання та спільне проживання не менш як 5 дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування. Загальна кількість дітей (власних та вихованців) у дитячому будинку не повинна перевищувати 10 чоловік.
Діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування перебувають у дитячому будинку сімейного типу до досягнення 18-річного віку, а в разі продовження навчання у професійно-технічному, вищому навчальному закладі I-IV рівня акредитації – до 23 років або до закінчення відповідних навчальних закладів.
Влаштування дітей у дитячий будинок сімейного типу проводиться з урахуванням віку батьків-вихователів та дітей, за умови що на час досягнення обома батьками-вихователями пенсійного віку всі вихованці досягли віку вибуття з дитячого будинку сімейного типу. У разі досягнення пенсійного віку одним з батьків-вихователів час перебування дітей визначається за віком молодшого з батьків. В окремих випадках за згодою сторін дитячий будинок сімейного типу може функціонувати і після досягнення батьками-вихователями пенсійного віку, але не більше ніж протягом п’яти років.
        Не допускається одночасне застосування різних форм влаштування дітей у дитячий будинок сімейного типу, крім випадків, коли батьки-вихователі перебувають з підопічним у сімейних чи родинних відносинах. На виховання та спільне проживання у дитячий будинок сімейного типу влаштовуються діти-сироти і діти, позбавлені батьківського піклування, які перебувають на первинному обліку дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, на відповідній адміністративно-територіальній одиниці або перемістилися з тимчасово окупованої території чи району проведення антитерористичної операції.
Створити дитячий будинок сімейного типу можуть повнолітні та працездатні особи, за винятком:
  • осіб, визнаних у встановленому порядку недієздатними або обмежено дієздатними;
  • осіб, позбавлених батьківських прав;
  • осіб, які були усиновлювачами, опікунами, піклувальниками, прийомними батьками, батьками-вихователями іншої дитини, але усиновлення було скасовано або визнано недійсним, опіку, піклування чи діяльність прийомної сім'ї або дитячого будинку сімейного типу було припинено з їх вини;
  • осіб, які за станом здоров'я не можуть виконувати обов'язки щодо виховання дітей (інваліди I і II групи, які за висновком медико-соціальної експертної комісії потребують стороннього догляду, особи, в яких офіційно зареєстровані асоціальні прояви, нахили до насильства);
  • осіб, які перебувають на обліку або на лікуванні у психоневрологічному  чи  наркологічному диспансері;
  • осіб, які зловживають спиртними напоями або наркотичними засобами;  
  • осіб, які страждають на хвороби, перелік яких затверджений МОЗ  щодо  осіб, які не можуть бути усиновлювачами;
  • осіб, які були засуджені за злочини проти життя і здоров'я, волі, честі та гідності, статевої свободи та статевої недоторканості особи, проти громадської безпеки, громадського порядку та моральності, у сфері обігу  наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, а також за злочини, передбачені статтями 148, 150, 150-1, 164, 166, 167, 169, 181, 187, 324 і 442 Кримінального кодексу України , або мають непогашену чи не зняту в установленому законом порядку судимість за вчинення інших злочинів;
  • осіб, які  не мають постійного місця проживання та постійного заробітку (доходу).
    Середньомісячний сукупний дохід сім'ї в розрахунку на одну особу  за попередні шість місяців, що передували місяцю звернення із заявою про утворення дитячого будинку сімейного типу не може бути менший ніж розмір прожиткового мінімуму, встановлений законом для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
    Не можуть бути батьками-вихователями особи, з якими проживають члени сім'ї (у тому числі малолітні та неповнолітні діти), які мають глибокі органічні ураження нервової системи, алкогольну та наркотичну залежність, хворі на СНІД, відкриту форму туберкульозу, психотичні розлади, в яких офіційно зареєстровані асоціальні прояви, нахили до насильства.
Перелік документів, які необхідно подати до органу, який приймає рішення про створення дитячого будинку сімейного типу:
  • заява кандидатів у батьки-вихователі про утворення дитячого будинку сімейного типу із зазначенням інформації про наявність або відсутність кредитних зобов’язань;
  • довідку про склад сім'ї (форма 3)
  • копію свідоцтва про шлюб (для подружжя);
  • довідку про проходження курсу підготовки і рекомендацію центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді щодо включення їх у банк даних про сім'ї потенційних усиновителів, опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів;
  • копії паспортів;
  • довідку про доходи за останні шість місяців або довідка про подану декларацію про майновий стан і доходи (про сплату податку на доходи фізичних осіб та про відсутність податкових зобов’язань з такого податку);
  • довідка про наявність / відсутність виконавчого провадження стосовно боргових зобов’язань;
  • довідку про стан свого здоров'я та осіб, які проживають разом з ними;
  • письмову згоду всіх повнолітніх членів сім'ї, які проживають разом з кандидатами у батьки-вихователі, якщо останні вирішили створити дитячий будинок сімейного типу на власній житловій площі, засвідчену нотаріально.
Для прийомних батьків та батьків-вихователів передбачені також інші соціальні гарантії:
- відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;
- додаткова відпустка працівникам, які мають дітей;
- оплата за газ, світло, воду – 30% (в деяких регіонах цифра може змінюватися за рішенням місцевої влади, але менше названої бути не може);
- прийомні діти безкоштовно харчуються в школі;
- за рішенням місцевої адміністрації прийомній сім'ї можуть виділити кошти на ремонт кімнати для дітей, придбання необхідних меблів;
- для дітей передбачено безкоштовний проїзд у міському транспорті (автобусах, трамваях, метро і т. д., крім таксі);
- прийомні діти можуть безкоштовно навчатися в школах додаткової освіти за обраним напрямом (музика, танці тощо), і так само відвідувати гуртки (крім комерційних);
- прийомним дітям виділяються безкоштовні путівки до таборів відпочинку і санаторії;
- якщо дітей в сім'ї троє і більше, включаючи рідних, то на пільги мають право всі діти, причому, додається можливість одержання безкоштовних ліків для дітей до 6 років;
- безкоштовно сім'ї надається можливість отримати ділянку землі під фермерське господарство, розширити його, якщо кількість дітей збільшиться, отримати кредити або позики для розвитку господарства на пільгових умовах, так само - для будівництва житла для сім'ї.
        Всі пільги і виплати оформляються в органах соціального захисту прийомними батьками після того як вони  підпишуть договір про створення прийомної сім'ї або дитячого будинку сімейного типу.
Тепер, коли Ви маєте уяву про прийомну сім’ю та дитячий будинок сімейного типу, будь ласка, розкажіть про цю форму сімейного виховання вашим друзям і знайомим.
 Кажуть, чужих дітей не буває. Бо ж  діти - то наше майбутнє. Якщо ви небайдужі до дітей, які потребують батьківської любові, родинного тепла, якщо ви вирішили створити прийомну сім’ю чи будинок сімейного типу на базі своєї родини, ми завжди чекаємо  на вас - Болехівський міський центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді за адресою: м Болехів, пл. Франка , 12, тел. (03437) 3-42-46.

0 Коментарів

Ми у соцмережах

Пошук на сайті

Випадкові новини

Авторизація