19 лис, 2019 0 Коментарів 2 912 Переглядів

Символіка міста

Герб Болехова – офіційний символ міста Болехів.
Історія.
Найдавніше зображення герба міста Болехова дійшло до нас на сторінках міської книги за 1603-1746 роки [1], яка зберігається в складі колекції Олександра Чоловського у фондах Головного архіву давніх актів у Варшаві (Польща). На окремому аркуші зображено вид міста Болехова, датований 1607 р., та його герб. Сам статус міста і герб Болехів отримав у 1603 році від польського короля Зиґмунта ІІІ Вази, який своєю латиномовною грамотою надав Болехову маґдебурзьке право, а з ним право всім міським суспільним верствам (шляхті, духівництву, купцям, ремісникам) на самоврядування, лавничі суди, торгівлю, цехові об’єднання, солеваріння, пропінацію тощо [2]. Його тогочасним власником був Микола Ґєдзінський, дідич Ґєдні, Нєрадово (села в нинішньому Мазовецькому воєводстві, Польща) і Болехова.
Зображений в документі герб міста складався з двох половин: ліва – містить три срібні/білі вруби на червоному полі, а над ними срібна/біла лілія (Lilii – один зі знаків, що становить основу західноєвропейського герботворення та вирізняє геральдичну практику в середовищі руських родів на просторі Підкарпаття від решти руських земель), ототожнений пізніше в річпосполитських гербовниках як герб Рох ІІІ. Відповідно до люстрації Жидачівського повіту Львівської землі 1578 р. [3] болехівські землі, тобто обидва Болехова (лат. Bolechow Uterque) –   села Болехів Волоський і Болехів Руський, внесено як власність Семена Ходоровського (лат. Villae gen. Simonis Chodorowski) – стольника львівського. А оскільки відомо, що Ходоровські користувалися гербом Корчак, то вище описаний герб (три вруби з лілією над ними), ймовірно належав їм, хоча вони «уживали в своєму герботворенні іншу видозміну герба Корчак – з зображенням в щиті корчака [кошика], з якого виникає пес, що фігурує в тогочасних гербовниках також під назвою «Чаша» [4]. 
На іншій, правій, частині герба Болехова від 1603 р. зображено герб Правдич, де на блакитному тлі – червоний фортечний мур, з-за якого виходить золотий/жовтий лев з так званим «кільцем правди» у передніх лапах, який був родовим гербом Ґєдзінських.
Над щитом – шолом з дубовим листям під золотою короною з якої виступає лев з кільцем у передніх лапах.
Таким герб Болехова залишався ще і на початку ХХ ст., коли архіваріус Архіву давніх актів міста Львова Франциск Ксаверій Ковалишин   у своїх «Нотатках до історії міст і містечок Галичини з описом їх привілеїв і гербів» [5] зазначає: «Болехів – місто королівське в повіті Долинському.
Герб. Щит розділений на дві частини. Справа на блакитному фоні герб «Правдич» з відміною – золотий лев, що  вистрибує з-за червоного муру. Зліва на червоному полі герб «Рох ІІІ» – три вруби, догори збільшуються, на верхньому врубі – лілія.»
Аналогічний герб зустрічаємо і на печатці Болехівської міської управи під час російської окупації Галичини у 1914-1915 роках у період Першої Світової війни. Цією печаткою була засвідчена боргова розписка міської управи Болехова про продаж солі  Болехівського соляного державного заводу  від 11 січня 1915 року [6].
Пізніше, у міжвоєнний період – в час польської окупації Галичини, міська печатка була уніфікованою і містила зображення печатки Долинського повіту, в складі якого м. Болехів тоді перебував.
Побутує думка, що іншим відомим гербом Болехова було геральдичне зображення на срібному тлі Святого Йосипа, з немовлям Ісусом і з пальмовою гілкою в лівій руці. [7] Обидва в блакитних шатах. Його зображення зустрічається в документах тієї епохи й використовувалося на міській печатці. 
Й направду, печаткою із зображенням Святого Йосипа з немовлям Ісусом на руках і пальмовою гілкою у лівій руці було засвідчено документ від 14 лютого 1787 року [8]   про погодження меж Руського Болехова  представниками громади міста Болехова.                                                                
Тут слід зазначити, що громада села Руський Болехів належала до парафії намісницької церкви Святих Праведних Йосифа Ариматейського і Никодима [9]. Можливо, ця печатка використовувалася і як печатка відповідного церковного братства.
Поряд  з описаним вище гербом Болехова у давньому діловодстві використовувалися й інші печатки.
Так, коли у 1829 році між адміністрацією Болехівських державних маєтків (нім. Bolechower kameral verwaltung) і громадами сіл Волоське Село, Довжка і Руський Болехів укладалися угоди [10] про сплату панщизняних повинностей, то ці документи засвідчувалися підписами представників від громад і ґмінними печатками цих сіл. 
Ґмінна печатка Волоського Села містила зображення листяного дерева та, ймовірно, горизонтально розташованих топок солі.
На ґмінній печатці Довжки було зображено селянина за плугом, який тягне кінь.                           
Печатка Руського Болехова  містила зображення листяного дерева та навантаженого воза.
Сільські ґміни приміських сіл Болехова користувалися своїми печатками до часу включення цих сіл в межі міста Болехова відповідно до розпорядження Ради Міністрів від 26 квітня 1929 року, поз. 317 «Про зміну меж міста Болехова в Долинському повіті Станіславського воєводства» [11].
У радянський період герб міста не затверджувався, а Болехівська міська Рада депутатів трудящих/Болехівська міська Рада народних депутатів користувалася уніфікованою печаткою із зображенням герба УРСР.
З початком національного відродження на початку 90-х років ХХ ст. постало питання відродити історичну пам’ять міста.
І тому Болехівською міською Радою народних депутатів було оголошено конкурс на кращий герб м. Болехова. Переможцем конкурсу став герб авторства Романа Скворія та затвердили на засіданні дев’ятої сесії Болехівської міської Ради народних депутатів двадцять першого скликання 17 квітня 1992 року [12].
Опис герба був наступним: щит синього/голубого кольору, розділений двома золотими/жовтими смужками на чотири частини.
Верхня права сторона (геральдична): один з основних елементів герба найдавніших відомих власників і можливих засновників міста Болехова – герб Вруби/Три вруби з королівською лілією над верхнім, відомий ще як герб «Корчак» (з відміною) або герб Рох ІІІ.
Верхня ліва сторона: дерев’яна оборонна стіна з в’їзною брамою.
Нижні права і ліва сторони символізують виробничий профіль міста: солеваріння (три топки солі: дві знизу і одна зверху) і деревообробку (трьохраменна ялинка).
У кінці 90-х років ХХ ст. до затвердженого герба додали обрамленння зеленим дубовим листям, що утворювало у верхній частині корону, з обох боків якої були білі/бірюзові голуби — символи небесного заступництва; щит герба змінився з синього на синьо-жовтий. Всі ці зміни в зображенні герба міста не були обумовлені ніякими нормативно-правовими документами і стали довільним трактуванням герба Болехова.
  З метою усунення помилки та дотримуючись вимог Українського геральдичного товариства (далі –УГТ), викладених в геральдичній експертизі УГТ від 06 липня 2020 р. № 91/20, Болехівська міська рада на засіданні п’ятдесят четвертої сесії сьомого демократичного скликання 26 серпня 2020 року внесла зміни до п. 1 рішення дев’ятої сесії Болехівської міської Ради народних депутатів від 17 квітня 1992 року «Про затвердження Герба і Хоругви м. Болехова», виклавши його в новій редакції (див. вище розділ «Опис»).
З 2020 р. розпочато використання оновленого зображення герба міста Болехова, автором якого був Роман Скворій.
   Герб увінчано уніфікованою срібною мурованою короною з трьома мерлонами, що вказує на міський статус населеного пункту. Картуш щита жовтого кольору, сам щит заповнений синім кольором.
Блазон герба: у синьому полі золотий хрест, поверх якого накладено тонкий синій хрест. 
Верхня права (геральдична) сторона  – один з основних елементів герба найдавніших відомих власників міста Болехова Ходоровських – герб «Корчак», – три срібні укорочені скошені балки, одна над одною, верхня – найдовша, нижня – найкоротша.
Верхня ліва (геральдична) сторона – срібна міська стіна з брамою, увінчаною прапорцем.
Нижні права і ліва (геральдичні) сторони символізують виробничий профіль міста: солеваріння (три срібні соляні топки, одна над двома) і деревообробку (срібна трьохраменна ялинка).

Гімн Болехова – офіційний символ міста Болехів.
Текст гімну м. Болехова на слова Романа Скворія та музику Галини Іванишин було затверджено згідно з рішенням першої сесії Болехівської міської Ради народних депутатів 16 травня 2002 року № 17-01/02 «Про затвердження Гімну м. Болехова» [13].
Гімн м. Болехова (текст) подається нижче:
В підгір’ї бойківських Карпат,
Немов розсипане намисто,
В сплетінні вуличок і хат
Лежить Болехів - рідне місто.
Приспів: О рідне місто, співе мій,
Люблю тебе, тебе кохаю,
Бо ти в душі, мов цвіт ясний.
Краса і гордість мого краю.
По руслу Сукелі – ріки
Шуміли вільхи й верболози...
А вдаль спливали дні й роки –
Солодкі і солоні сльози.
Приспів
Краянам нашим синя даль,
І сонця блиск з герба Данила,
І чисті плеса, мов кришталь,
Віками душу молодили.
Приспів
Початково вірш Р. Скворія «Пісня про Болехів», що ліг в основу гімну, мав ще два куплети: 
Просвіти кидали кличі
Франко й Кобринська в дні знегоди
Сталити кликали мечі
І йти у бій задля народу!
У прях за вільний рідний край
Стрілецька юнь тут склала крила.
Той ратний подвиг пам'ятай –
Вкраїни в ньому слава й сила
(Саму пісню можна прослухати у виконанні болехівчанки Софії Петрів на YouTube-каналі: https://www.youtube.com/watch?v=ontL-oQ1wSA).

Прапор Болехова – офіційний символ міста Болехів.
 
Прямокутна форма полотнища у розмірі 2:3    Квадратна форма полотнища у  розмірі 1:1
Опис.
Прапор – це темно-синє полотнище квадратної форми в пропорції 1:1 або горизонтальне полотнище в пропорції 2:3 (для встановлення на флагштоці).
Полотно розділено на чотири симетричні частини видозміненим для Бойківщини Хрестом Святого Юрія, що складається із жовтого та білого кольорів.
Хрест прямий, ширина сторін якого становить 1/5 сторони прапора (для квадратного полотнища або меншої сторони для прямокутного). Сторони хреста розділені на три рівноширокі смуги – темно-сині середні, жовті від верхнього древкового та нижнього вільного полів і білі від двох інших полів.
У центрі полотнища розміщений герб міста Болехова в картуші, увінчаний срібною міською короною (його висота становить 1/2 сторони полотнища).
Кольорове вирішення: виконаний у національних кольорах та кольорах Галицької Русі (синій та жовтий).
Розташований в центрі герб міста Болехова у форматі Українського геральдичного товариства. 
Герб увінчано уніфікованою срібною мурованою короною з трьома мерлонами, що вказує на міський статус населеного пункту. Картуш щита жовтого кольору, щит заповнений синім кольором.
Блазон герба: у синьому полі золотий хрест, поверх якого накладено тонкий синій хрест. 
Верхня права (геральдична) сторона: один з основних елементів герба найдавніших відомих власників міста Болехова Ходоровських – герб «Корчак», – три срібні укорочені скошені балки, одна над одною: верхня – найдовша, нижня – найкоротша.
Верхня ліва (геральдична) сторона: срібна міська стіна з брамою, увінчаною прапорцем.
Нижні права і ліва (геральдичні) сторони символізують виробничий профіль міста: солеваріння (три срібні соляні топки, одна над двома) і деревообробку (срібна трьохраменна ялинка).
Історія.
На вже згадуваному засіданні дев’ятої сесії Болехівської міської Ради народних депутатів двадцять першого скликання 17 квітня 1992 року [12], крім герба Болехова, також було затверджено хоругву міста із зображенням Святого Йосипа з немовлям Ісусом на руках і пальмовою гілкою у лівій руці. 
Оскільки, затверджену хоругву міста так і не було розроблено графічно та її так ніколи і не використовували, то з метою збереження історичної спадщини, реалізації права територіальної громади мати власну символіку Болехівською міською радою було оголошено конкурс згідно з розпорядженням міського голови м. Болехова від 26 лютого 2019 року № 48-р «Про оголошення конкурсу на створення офіційної символіки – прапора міста Болехова».
За результатами засідання конкурсної комісії з визначення переможців міського конкурсу на створення офіційної символіки –  прапора міста Болехова від 03 травня 2019 року, протокол № 2, було відібрано  конкурсну роботу для подальшого її затвердження на сесії міської ради.
Прапор Болехова був затверджений на засіданні п’ятдесят четвертої сесії Болехівської міської ради сьомого демократичного скликання 26 серпня 2020 року.
Автором прапора Болехова є уродженець міста, Назар Калапунь.

Джерела:
1. Archiwum Glowne Akt Dawnych. Zbiór Aleksandra Czołowskiego, 1364-1941. / Cyrcuł Stryjski, 1603 – 1746./ Inwentarz zespołu PL, 1/388. Sygn. 179, Dawna sygn. 3172. Nr. mikr. 38787. / Інтернет-ресурс.: http://www.agad.gov.pl/pomoce/AC.xml/ (Копія мікроплівки зберігається у фондах музею історії міста Болехова)
2. Скворій Р. На Болехівських ... / С. 14.
3. Źródła dziejowe. /T. 18, cz. 2… /  С. 80 (47).
4. Однороженко О. Родова геральдика … / С. 220  з посиланням на: Paprocki B. Herby rycerstwa polskiego.-      С. 679; Niesiecki K. Herbarz Polski.- Том Х.- C. 190; Грушевський М. Історія України-Руси.- Том VI.- С. 239;     ŻD-XVIII-II, с. 288, 298, 342; Rej M. Zwierzyniec.- Krakόw, 1574.- С. 85; Paprocki B. Panosza.- C.D 1; Paprocki B. Gniazdo cnoty.- С. 1028; Rej M. Zwierzyniec.- Krakόw, 1574.- С. 85; Paprocki B. Panosza.- C.K 4; Paprocki B. Gniazdo cnoty.- С. 1028.
5. ЦДІАЛ, ф. 137, оп. 1, спр. 1, арк. 17.
6. ЦДІАЛ , Ф. 134, оп. 2, спр. 118, арк. 1, 3, 29-29 зв, 35 зв.
7. Гречило А.,Савчук Ю., Сварник І. «Герби мiст України (XIV-I пол. XX ст.)»
8. ЦДІАЛ, ф. 19, оп. , спр.  , арк. 137 зв-138.
9. Повний титул церкви встановлено за протоколом візитації 01 липня 1741 року. Біла С. Церковні братства Галичини в дослідженнях Івана Франка. / Дрогобицький краєзнавчий збірник / Вип. ІХ. / Дрогобич, 2005. / С. 46 за посиланням на: Скочиляс І. Генеральні візитації Київської унійної митрополії XVII-XVIII століть. Львівсько-Галицько-Кам’янецька єпархія. – Т. 2: Протоколи генеральних візитацій. / Львів, 2004. / С. 150. http://ddpu.drohobych.net/departments/biblioteka
10. ДАІФО, ф. 614, оп. 1, спр. 1, арк. 31.
11. Dziennik Ustaw. Poz. 317. Nr. 35. S. 584. / Інтернет-ресурс: www.infor.pl/akt-prawny / 10 травня 2018 року.
12. Архівний відділ виконавчого комітету Болехівської міської ради. ф. 40, оп. 1, спр. 1, арк. 61-62.
13. Там само, ф. 40, оп. 1, спр. 267, т. 3, арк. 51-52.
Статтю підготувала Марта Калапунь



Історичний нарис
Про місто лис. 2019

Історичний нарис

Болехів — перше місто Івано-Франківської області, якщо в'їжджати до неї з боку Стрия. Місто розташоване у передгір'ї Карпат у долині річки Сукіль. Кілька кілометрів на схід від Болехова протікає ріка Свіча. Перша письмова згадка про "болехівські...

0 Коментарів

Авторизація