Козаківський старостинський округ

Староста: Іванів Михайло Юрійович
Автобіографія Іваніва Михайла Юрійовича







 Характеристика старостинського округу

Рішення міської ради від 26.11.2020 року №15-01/20 "Про початок реорганізації Тисівської сільської ради, Поляницької сільської ради, Козаківської сільської ради, Гузіївської сільської ради та Міжрічанської сільської ради шляхом приєднання до Болехівської міської ради";
Рішення міської ради від 26.11.2020 року №11-01/20 "Про утворення старостинських округів на території Болехівської міської ради";
Рішення міської ради від 26.11.2020 року №12-01/20 "Про затвердження старост"
Рішення міської ради від 22.12.2020 року №07-02/20 "Про затвердження Положення про старосту"

с. Козаківка 
Перша письмова згадка про село датується 1578 р. 
Історично першою назвою села була назва Доброволя, яке знаходилося в урочищі «Ілемня» на відстані 7 км від теперішнього с. Козаківка. За переказами Доброволю спалили татари, коли верталися після боїв у с. Тухля. Люди, які залишилися, спустилися нижче і почали будувати свої оселі на території теперішнього села. До 1946 року назва села – Брєза або Бряза
 У 1946 році село Бряза перейменовано на село Козаківка. Цілком ймовірно, що ця назва походить від назви урочища «Козаків».
Неподалік від села діяла старшинська школа УПА «Олені ім. героя Крут Георгія Пипського»
У селі є дві діючі церкви: українська православна церква Покрови Пресвятої Богородиці, збудована у 1830 році; українська греко-католицька церква Св. Івана Предтечі, збудована у 1996 році.
У селі є функціонують:  загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів ім. Катерини Мандрик-Куйбіди, сільський клуб, бібліотека, фельдшерсько-акушерський пункт, поштове відділення Укрпошти, сільська бібліотека, три магазини продуктово-промислових товарів, Козаківське лісництво ДП «Болехівське лісове господарство», пилорама та столярний цех. 
Відомі особистості: 
Юрій Мушак – відомий  вчений, випускник Віденського університету, професор кафедри античної літератури Львівського університету. 
Іван Кобилинець, псевдо «Козак», «Сокіл» (12.07.1912 — 24.11.1944 с. Красне Рожнятівського району) — сотник УПА. 
Василь Юрків (1938-2011) – історик, краєзнавець і літературознавець, який підготував і випустив 4 книжки .
Зеновій Юрків (1978) — начальник Вінницької державної зональної лісонасіннєвої   інспекції, член-кореспондент лісівничої академії наук України.
У даний час у селі 276 домогосподарств у яких проживає 864 особи (станом на січень 2021 року).
с. Сукіль
На березі однойменної річки на віддалі 21 км від міста Болехова розташоване мальовниче гірське село Сукіль. Перша письмова згадка про село датується 1587 роком. Існує декілька версій щодо походження назви Сукіль. За однією з них назва «сукіль» походить від татарських слів: «су» — вода, «кіль» — біжить. За переказами, у сиву давнину в селі було близько 900 осель. Люди жили в урочищах «Кривулини», «Бозники», «Плай», Лаврівка»
До 1956 року в селі була своя сільська рада. В 1956 році с. Сукіль ввійшло в склад Козаківської сільської ради, де перебувало до 2020 року. З грудня 2020 року увійшло в склад Козаківського старостинського округу Болехівської ОТГ.
У селі функціонують: філіал Козаківської ЗОШ І-ІІІ ступенів ім. К. Мандрик-Куйбіди де навчаються учні 1-4 класів та дошкільнята, фельдшерсько-акушерський пункт, сільська бібліотека та клуб,  Сукільське   лісництво ДП «Болехівське лісове господарство», пилорама, два магазини продуктово-промислових товарів. 
У селі є дві діючі церкви: українська православна церква Святого Михаїла, збудована у 1861 році; українська греко-католицька церква Різдва Пресвятої Богородиці, збудована у 2010 році.
У даний час у селі 174 домогосподарства у яких проживає 475 осіб (станом на січень 2021 року).