Болехівська громада у скорботі попрощалася з молодим Героєм…💙💛

На подвір’ї рідного дому, серед тиші, молитви і невимовного болю, відбулося прощання із Захисником України — Сандюком Тарасом Олександровичем, якому було лише 30 років…

Саме тут, біля батьківської оселі, де минуло його дитинство, де він зростав, мріяв і будував плани на життя, зібралися рідні, близькі, священнослужителі, сусіди, друзі та чисельна громада, щоб провести його в останню дорогу…

Від рідного дому жалобна процесія рушила до церкви святої великомучениці Параскеви, де відбулася заупокійна молитва за душу Героя… А звідти — на кладовище, де під звуки молитви і сліз його провели в останню земну дорогу…

Похорон був надзвичайно багатолюдним… Люди йшли безперервним потоком, несучи оберемки квітів — як символ шани, вдячності й невимовного смутку… 

Неможливо знайти слова, щоб втамувати горе матері й батька, які втратили сина… Неможливо передати біль брата, який назавжди втратив рідну людину… У цю мить розривається серце від усвідомлення, що такий молодий, повний життя чоловік більше не повернеться додому…

Сльози не стримував ніхто… Люди ставали навколішки, молилися, проводжаючи свого Героя, який віддав найдорожче — своє життя — за Україну, за мир, за кожного з нас…

Зі словами духовної підтримки до присутніх звернувся отець-декан Василь Дзяйло. У своїй промові він щиро подякував усім, хто так чисельно долучився до спільної молитви та прощання, наголосивши, що така єдність громади є знаком глибокої вдячності та пошани до подвигу воїна. Адже така жертва воїна не є марною — вона назавжди вписана у боротьбу за свободу України.

Особливо зворушливою стала мить, коли матері Героя вручили Державний Прапор України — як символ честі й жертви її сина… Також родині передали лист пошани та прапор від командування й особового складу гірсько-штурмової бригади, у якій служив Тарас.

У цю мить біль і гордість переплелися воєдино…

Бо за великою втратою стоїть велика жертва…

У серцях болехівчан назавжди залишиться світла пам’ять про Тараса — мужнього воїна, люблячого сина, брата, вірного друга…

Схиляємо голови у глибокій скорботі разом із родиною…

Розділяємо ваш біль…

Вічна пам’ять і шана Герою України.

Герої не вмирають.