🇺🇦🕯️ Болехів у скорботі та вдячності вшанував своїх Героїв

Сьогодні у Болехові відбулося віче пам’яті з нагоди Дня Героїв України — дня, який болем і гордістю озивається у серці кожного українця. На Алеї слави Героїв Болехівщини зібралися рідні загиблих воїнів, духовенство, представники влади та мешканці міста, аби спільною молитвою, спогадами й мовчанням вшанувати тих, хто віддав своє життя за Україну

Під звуки Державного Гімну та проникливі слова ведучих у Болехові згадували Героїв різних поколінь — від борців за волю минулих століть до сучасних захисників, які стали щитом для України у найтяжчі часи. У цей день особливо гостро звучали імена земляків, які вже ніколи не повернуться додому, але назавжди залишаться у пам’яті громади

До присутніх звернувся міський голова Іван Яцинин. У своєму виступі він наголосив, що українські Герої віддали найдорожче — власне життя — заради свободи, миру та майбутнього нашої держави. Очільник громади подякував родинам полеглих захисників за силу й мужність, а всім присутнім — за пам’ять, яка сьогодні є нашим моральним обов’язком перед тими, хто вже не скаже ні слова.

Зі словами духовної підтримки та молитви до громади звернувся отець-декан Болехівського деканату ПЦУ, настоятель собору Святих жінок мироносиць Іван Петрів. У своєму слові священнослужитель наголосив, що українські воїни та волонтери несуть світло і добро своїми вчинками, працею та жертовністю заради миру і перемоги України. Отець Іван підкреслив важливість молитви як духовної сили та зазначив, що сьогодні громада зібралася, аби вшанувати полеглих Героїв, які були воїнами земними, а стали воїнами небесними.

Особливо зворушливою стала панахида за полеглих воїнів, яку провели представники духовенства. Священнослужителі звернулися до Всевишнього з проханням про вічний спокій для душ загиблих Героїв та мир для України. Під час заходу було освячено три пам’ятні банери — як символ вдячності, шани й незгасної пам’яті про тих, хто поклав життя за Батьківщину

Хвилина мовчання, схилені голови, сльози на очах матерів і дружин, дитячі погляди, сповнені смутку — усе це стало болючим нагадуванням про страшну ціну нашої свободи. До банерів учасники віче поклали квіти, а у небо разом із молитвою линуло одне спільне прохання — щоб на українській землі нарешті запанував мир

Сьогодні Болехів вкотре довів: пам’ять про Героїв жива. Вона — у серцях людей, у молитвах матерів, у синьо-жовтих прапорах, у кожному слові вдячності й у кожному кроці до Перемоги.

Герої не вмирають, допоки ми пам’ятаємо про них