13 гру, 2019 0 Коментарів 1 831 Перегляд

Чопик Марта Теодорівна

Марта Теодорівна Чопик (13 лютого 1931 року, Сондкова Ясельського повіту Підкарпатського воєводства, Польща - 16 листопада 2020 року) — українська письменниця, майстер витинанок та художніх аплікацій, лауреат літературно-мистецької премії імені Іванни Блажкевич. Член обласного літературного об'єднання при Тернопільській обласній організації НСПУ.

Марта Чопик народилася 13 лютого 1933 року в с. Сондкова Ясельського повіту Підкарпатського воєводства (Польща). Згодом батько з сім'єю повернувся із заробітків у рідний Болехів на Івано-Франківщині, де провела дитинство. Тут закінчила місцеву школу. Батько Теодор Соболь і мати Наталія спонукали дітей до творчості.

Закінчила Київський педагогічний інститут (нині Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова). Працювала логопедом у Тернопільській обласній дитячій клінічній лікарні. Хоч художню освіту не судилося здобути, мистецькі «університети» маленька Марта здобула на природі рідної серцю Бойківщини: випасаючи корів і коней, вона не тільки милувалася пейзажами, а й вкладала побачене в душу, аби потім відтворити в слові та в папері. Любила творити: писала вірші і робила картини, складала їх «в шухляду». Але активно цим займалася уже на заслуженому відпочинку. І як результат – 12 збірок для дітей та дві книги–лірики для дорослих.

У 1995 році вийшла перша збірка віршів М. Чопик «Це потрібно мені для життя». Опісля побачили світ п’ять дитячих книжечок-розмальовок: «Бабця не спала — казку складала» (1995), «Хто у небі скуба гуси» (1996), «Гарні діти в мами квочки» (1997), «А що бачать очка» (1998), «Колобок» (2001).

Неодноразово свої вірші поетеса читала в програмі УТ-1 «Надвечір'я». Наприкінці 1998 р. знімальна група програми побувала у Тернополі. Після цього на телеекранах з'явилася передача «В гостях у Марти Чопик».

У 1999 році вийшла ще одна збірка ліричних творів М. Чопик «Чом в душі вогонь не гасне?».

Захоплювалася аплікацією. У травні 1998 року відкрито першу її персональну виставку аплікацій, організовану обласним центром народної творчості.

Творчість пані Марти багатогранна: вона пише вірші для дорослих і дітей, загадки та лічилки, небилиці та пісеньки. Більшість ж своїх творів письменниця присвятила дітям. За твори для дітей у 2001 році М. Чопик нагороджена дипломом лауреата Всеукраїнської літературно-мистецької премії імені Іванни Блажкевич.

Для дітей вона підготувала понад 20 книжок та посібників:

«Бабця не спала — казку складала» (1995);

«Хто у небі скуба гуси» (1996);

«Гарні діти в мами-квочки» (1997);

«А що бачать очка»;

«В комарика скрипка є» (2000);

«Колобок» (2001, музична казка);

«А чому пада дощик?» (2002);

«Зернятко» (2003);

«Сто загадок»;

«Абетка. Круговерть навколо А та… Я» (2004, співавтор);

«Веселі нотки» (2004, пісенник);