В єдності - сила народу!

      Акт Злуки увінчав соборницькі прагнення українців обох частин України – Наддніпрянщини та Наддністрянщини – щонайменше з середини XIX століття. Це була основоположна подія для українського державотворення. Тоді незалежні частини України, що постали на уламках зруйнованих Російської та Австро-Угорської імперій, об’єдналися в єдину соборну і неподільну Українську державу. Український народ, що століттями був розділений між різними країнами  отримав можливість об’єднатися на своїй землі в цілісній Україні.

     Вперше у XX столітті українська незалежність була проголошена 22 січня 1918 року IV Універсалом Української Центральної Ради, а на територіях, що входили до складу Австро-Угорської імперії, у листопаді утворилася Західноукраїнської Народної Республіки.

     22 січня 1919 року на Софійському майдані в Києві відбулася не менш вагома подія – об’єднання Української Народної Республік і Західноукраїнської Народної Республіки  в одну державу. Остаточне ухвалення Акту злуки планувалося на засіданні першого українського парламенту, але історія розпорядилася так, що цей парламент так ніколи й не було скликано. Уже за два тижні уряд нової держави під натиском більшовиків був змушений залишити спочатку Київ, а потім – і територію України. Внаслідок невдач Української революції 1917-1921 років державність зберегти не вдалося. І як результат, упродовж XX століття українці змушені були кількаразово відновлювати її в боротьбі.

     Вперше День Соборності офіційно відсвяткували 22 січня 1939 року в столиці Карпатської України м. Хусті. Це була найбільш масова демонстрація українців за 20 років перебування краю у складі Чехословаччини, адже зібралося понад 30 тисяч людей.

     У 71-у річницю Акта Злуки (22 січня 1990 року) в Україні відбулася одна з найбільших у Центрально-Східній Європі масових акцій – “живий ланцюг” як символ єдності східних і західних земель України. Понад мільйон людей, узявшись за руки, створили безперервний ланцюг від Івано-Франківська через Львів до Києва. Акція засвідчила, що українці подолали страх перед комуністичною партією і готові протистояти тоталітарному режиму. Ця подія стала провісником падіння СРСР і відновлення незалежної України.

     24 серпня 1991 року позачергова сесія Верховної Ради УРСР ухвалила Акт проголошення незалежності України. Його підтримали українці на Всеукраїнському референдумі 1 грудня 1991 року. Утім, історики цілком справедливо відзначають, що 24 серпня 1991 року насправді відбулося відновлення державної незалежності України.

     Є низка значень терміну “соборність”. Найбільш вживані з них: об’єднання в одне державне ціле всіх земель, населених конкретною нацією на суцільній території; духовна консолідація всіх жителів держави, згуртованість громадян, незалежно від їхньої національності. Нарешті, соборність невіддільна від державності, суверенітету й реальної незалежності народу – фундаменту для побудови демократичної держави.

     Ідея соборності України була і є однією з найзаповітніших мрій українців протягом довгих років. Сьогодні нас розділяють різні епохи, але об’єднують однакові прагнення. Як і колись, так і тепер український народ  знову відстоює ідею єдності, соборності та цілісності держави. Україна переможе і знову  стане соборною – анексований Крим та захоплена ворогом частина території Донбасу обов’язково возз’єднаються з Україною.

     В єдності — сила народу! Боже, нам єдність подай!