Наближаються місцеві вибори. Що потрібно змінити у вибочому законодавстві?

Залишається все менше часу для того, аби внести зміни до четвертої книги Виборчого кодексу, яка регулює питання місцевих виборів. Але досі немає остаточної узгодженої позиції щодо ряду проблемних питань, зокрема забезпечення належного представництва територіальних громад на місцевих виборах, принципів визначення кількісного складу місцевих рад, особливостей висування кандидатів, розміру грошової застави тощо.  Саме тому члени Центральної виборчої комісії, народні депутати, представники політичних партій, міжнародних та громадських організацій зібрались для обговорення прогалин у виборчому законодавстві та шляхів їх усунення.

Круглий стіл "Реформування законодавства, що регулює місцеві вибори" відбувся на базі Комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування спільними зусиллями Громадянської мережі ОПОРА, Асоціації міст України, Асоціації об'єднаних територіальних громад, Офісу Ради Європи в Україні, Координатора проектів ОБСЄ в Україні, за підтримки Міжнародної фундації виборчих систем (IFES), USAID, Міністерства міжнародних справ Канади та британської допомоги від уряду Великої Британії. Експерт з питань виборчого законодавства, представник Робочої групи з розроблення змін до виборчого законодавства щодо забезпечення пропорційного представництва громадян у радах громади та територіальних громад у районних та обласних радах при Міністерстві розвитку громад та територій України Володимир Ковтунець відзначає, що в умовах, коли незавершена децентралізація, коли необхідно завершити реформування адміністративно-територіального устрою, виписати якісно норми Виборчого кодексу було дуже складно й уникнути певних прогалин було неможливо. "Ключова проблема - різного роду обмеження на вибори районних та обласних рад. Ми маємо норми, що стосуються чисельності районних і обласних рад, закріплені в 197 статті Виборчого кодексу. Наприклад, від 2 до 4 мандатів на один округ по районах. Але виникають питання щодо меж багатомандатних округів. Має бути один підхід для всіх районів. Адже з’являються райони, де задовольнити вимоги Виборчого кодексу неможливо (Кіцманський район Чернівецької області, де є 29 громад, але має бути 32 депутати). І ця проблема є системною. Щодо обласних рад, то вимоги до встановлення меж округів м’якші, тому їх можна забезпечити", - зазначив він. За його словами, є різні підходи до вирішення цієї проблеми. Наприклад, нарізання округів з урахуванням адміністративно-територіального устрою. Та якщо кількість округів буде невелика, то партія може висунути кандидатів на весь список, що не зовсім відповідає засадам Конституції України. Адже таким чином при великий чисельності зменшується представництво округів. А якщо виходити не з чисельності виборців, а від кількості громад, то формула буде м’якшою, але репрезентативнішою. Таким чином, кількість депутатів у радах буде різною, та можна буде представити майже всі громади, окрім, може геть найменших. Виконавчий директор Всеукраїнської асоціації органів місцевого самоврядування "Асоціація міст України" Олександр Слобожан наголошує, що на минулих місцевих виборах була проблема саме з належним представництвом. Адже були громади, які не мали своїх депутатів, а також громади та міста з великими районами, де було по декілька депутатів. "Ми послідовно виступали за запровадження чистої мажоритарної системи. Оскільки завдання місцевої влади - це вирішувати питання місцевого значення. А коли виникають конфлікти між мером і радою від різних сил - це політизація місцевого самоврядування", - зазначив він. Ще однією проблемою, яка не сприятиме представництву, на його думку, є високий рівень застав. Як зазначив експерт з питань виборчого законодавства Міжнародної фундації виборчих систем (IFES) Денис Ковриженко, спільні інтереси громад неможливо повністю забезпечити, що пов’язано з багатьма різними факторами. Наприклад, рада не обов’язково виражає інтереси всіх громад, кандидати не завжди проживають у громадах тощо. За його словами, якщо система відкритих списків, за якою немає чіткої прив’язки кількості мандатів до округів, залишає орієнтиром явку виборців, то принцип справедливого представництва спотворюється. "Проблемою є незавершена адміністративно-територіальна реформа. І якщо реформа децентралізації не буде завершена до виборів, то буде або недопредставлення громад, або роздутий склад районних рад, щоб дозабезпечити представництво", - зазначив він. Ще однією проблемою, на думку експерта, є зависока застава та спосіб висування кандидатів. "Якщо говоримо про спуск для зміни виборчої системи з населених пунктів із 90 тисячами населення до 10 тисяч населення, то фактично партизуємо місцеві ради. Тоді кандидати у своїх місцевих кампаніях говоритимуть про вступ до НАТО", - підкреслив він.

 

За словами народної депутатки Вікторії Гриб, яка була обрана в одномандатному виборчому окрузі №105 на Луганщині, на місцях сьогодні люди взагалі не зовсім розуміють, яким чином будуть відбуватися вибори, а також чи будуть на Донеччині та Луганщині проводитись вибори до обласних рад, чи свою роботу продовжать обласні військово-цивільні адміністрації. "У першу чергу, в нас не закінчена адміністративна територіальна реформа. Люди ще не мають розуміння, в якому складі їхні громади будуть представлені. Треба спочатку закінчити реформу децентралізації, але ми з вами розуміємо, що багато громад підуть на місцеві вибори". Також до проблем вона відносить бар'єр і складність списків виборців. За її словами, люди також категорично проти політизації процесу й вважають, що варто збільшувати розподіл виборчої системи з міст із населенням 90 тисяч до 150 тисяч.

Виконавча директорка Всеукраїнської асоціації органів місцевого самоврядування "Асоціація об'єднаних територіальних громад" Валентина Полтавець зробила акцент на тому, що місцеві вибори в незавершеному формуванні адміністративно-територіального устрою проводити буде надзвичайно складно. "На сьогодні ще маємо близько 7 тисяч органів місцевого самоврядування. Також виникає багато хвилювань у тих міських громад, які приєднали до себе багато сільських рад і пішли на вибори в новому форматі - втрачалось представництво дрібних громад. Зараз Виборчий кодекс дозволяє цього уникнути, що позитивно. Та якщо ми уявляємо, що буде прийнято рішення про завершення добровільного об’єднання і буде названо нові адмінцентри, то хто прийматиме рішення про кількість депутатів рад в юридично не створених громадах? Хто прийматиме рішення про межі округів? Ці питання треба уточнювати", - наголосила вона. Окрім того, серед проблем, з якими стикаються громади, вона зазначила такі: на районному рівні ОТГ не бачать спільних інтересів, заради яких варто формувати органи місцевого самоврядування, що піднімає питання змін до Конституції України; проблеми із відсутністю норми самовисування для представлення інтересів громади в обласній раді, бо є сумніви, що у списках до цих рад будуть саме ті, хто опікуватиметься інтересами громад; потреба у знятті обмеження представницького мандата, тоді представляти інтереси своєї громади могли б саме ті лідери, яких обрала ця громада; явне дублювання функцій старост та депутатів ради громад, якщо не врегулювати питання статусу старост.

 

А голова підкомітету з питань організації державної влади, державної служби, служби в органах місцевого самоврядування, державних символів та нагород Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Олександр Корнієнко, зауважив, що світова практика для внесення змін до виборчого законодавства - не менше, ніж за півроку, тому треба встигнути це зробити до 26 квітня, адже учасникам виборчого процесу потрібен час на підготовку. "Ми ведемо розмови з ЦВК, треба кілька місяців, щоб підготуватись до початку процесу. Це тендери, переоснащення інформаційної системи "Вибори", а на рівні ЦВК воно відбується в турборежимі. Тому у нас дуже стислі терміни. Враховуючи ситуацію у Верховній Раді, ми не дуже розуміємо, чи вийде у нас попрацювати з Кодексом на рівні глибоких змін чи у нас вийде внести тільки технічні правки. Якщо читати Кодекс, як він є, то не все взагалі можливо. Ми обов’язково будемо технічні неузгодженості виправляти. Навіть якщо це буде пізніше, ніж за пів року, всі розуміють, що треба привести документи у відповідність із логікою і правом. А глобальні зміни треба обговорювати", - зазначив він. Народний депутат також зауважив, що є певна колізія стосовно того, хто і які саме вибори де оголошує, адже десь будуть відбуватись перші вибори, а десь - поточні вибори. Адже перші вибори оголошує ЦВК, а поточні - Верховна Рада. За його словами також постає питання представництва в контексті системи, закладеної в Кодексі. "Для звичайної людини - це мажоритарка, як би ти це не пояснював. І ми знову повертаємось до 2015 року, коли є мажоритарка, але є території без депутатів. І знову наступні п'ять років у нас буде цей дискурс, що нема від територій депутата. Треба спробувати якось це змінити або розуміти, як ми з цим працюємо. Треба вводити норми в Кодекс або навіть зміни до Закону "Про місцеве самоврядування" про закріплення депутатів, щоб гарантувати виборцям їхнє представництво. Якщо ми залишаємось в межах партійної політичної системи, зрозуміло, що міжнародний досвід говорить про потребу збільшувати партизацію. А представництво місцевого самоврядування каже, що треба зменшувати. І тут ми вступаємо у дискусію ідеологічну. Якщо нам не збільшувати партизацію різними методами, зокрема зменшення рівня проникнення партій у виборчу систему, то ми ніколи не перейдемо в якісь цивілізовані партійні стосунки. А з іншого боку - на місцевому рівні в невеликій громаді партійна історія може шкодити. Є за і проти, треба дискутувати", - підкреслив він.