Як банки перевірятимуть легальність грошових переказів

Банки повинні знати своїх клієнтів. Тому вони просять зайти вас у відділення банку та оновити свою персональну інформацію: серію та номер паспорту, ідентифікаційний номер, прописку, номер телефону.

Якщо клієнт здійснює підозрілі операції (зненацька переказує багатосоттисячну суму в той час, коли на картку отримував лише звичайну пенсію) банк має право відмовити в обслуговуванні поки клієнт не пояснить походження своїх коштів.

28 квітня цього року набрав чинності новий закон, який впроваджує ті ж норми до фінансового моніторингу, що вже давно та успішно діють в Європейському Союзі.

Якщо ви сумлінний клієнт та не проводите незаконних операцій, то для вас новий закон нічого не змінює.

Безпосередньо учасники ринку (банки, небанківські установи, а також ті, хто став суб’єктами фінмоніторингу: нотаріуси, юристи, аудитори, бухгалтери, поштові оператори та інші) теж можуть не хвилюватися, адже Національний банк дає тривалий перехідний період до 1 січня 2021 року. Часу на приведення у відповідність своєї роботи до норм нового закону вистачить.

Застосовуватиметься ризико-орієнтований підхід. Це означає, що підозрілих клієнтів перевірятимуть прискіпливіше. Йдеться про політиків, політичні партії і, звісно ж, олігархів. Тобто тих, хто може проводити великі грошові операції.

Натомість менше перевірятимуть операції звичайних клієнтів: студентів, пенсіонерів, отримувачів коштів у межах зарплатного проекту чи соцдопомоги, «білий» бізнес, що платить податки, ОСББ, ЖКГ, інтернет-провайдерів. Перевіряти їх просто немає сенсу, адже ризиків, що ці категорії займаються відмиванням грошей, дуже мало.

Водночас закон дозволить суттєво зіпсувати життя схемщикам. Він чітко прописує механізми замороження активів та зупинення фінансових операцій, якщо вони пов’язані з виведенням грошей в офшори чи фінансуванням тероризму.

Отже, НБУ одночасно послаблює фінансовий моніторинг для сумлінного бізнесу та порядних громадян, й посилює контроль для нечесних підприємців та злочинців.