Верховна Рада ухвалила в цілому профільний законопроєкт про спеціальний податковий режим Дія.City

За словами міністра цифрової трансформації Михайла Федорова, участь в Дія.City добровільна, вплив держави на резидентів Дія.City законодавчо зведений до мінімуму. Держава гарантує IT-індустрії незмінність умов протягом 25 років.

«Це буде одна з найкращих податкових систем у світі. Прозорі, зручні інструменти для інвестицій і зростання до 10% частки IT-індустрії у ВВП країни», – заявив міністр.

На його думку, режим Дія.City допоможе збільшити доходи від IT з 6 млрд до 16,5 млрд доларів до 2025 року, а кількість працівників – з 200 тисяч до 450 тисяч.

Законом пропонується ввести спецрежим оподаткування резидентів Дія.City відповідно до податкового законодавства. Також у спецрежимі є можливість обрати контрактну форму трудового договору при оформленні трудових відносин між резидентами та їх працівниками.

Пропонується особлива форма найму резидентами осіб (гіг-контракт), що об’єднує соціальні гарантії працівників і гнучкість цивільно-правових відносин. У той же час, такий контракт не виключає наймання резидентами Дія.City ФОП і працівників за трудовим договором тощо.

Загалом, створення спеціального правового режиму для IT-індустрії дозволить побудувати в Україні найпотужніший IT-хаб у Центральній та Східній Європі.

Законодавча база «Дія.City» складається з трьох частин. Перший законопроєкт – рамковий – описує основні принципи роботи спеціального правового режиму «Дія.City». Другий – податковий – описує, які будуть податки в працівників ІТ-індустрії та ІТ-компаній. Третій – про захист – законопроєкт, який мінімізує неправомірне втручання правоохороних органів у діяльність резидентів «Дія.City».

Наразі прийнято перший з них. Що в ньому?

Резидентами спецрежиму «Дія.City» можуть стати компанії, які займаються:

розробкою і тестуванням програмного забезпечення, включно з виданням комп’ютерних ігор;

виданням та розповсюдженням програмного забезпечення, зокрема Saas;

навчанням комп’ютерної грамотності, програмування, тестування та технічної підтримки ПЗ;

Digital marketing та Ads з використанням програмного забезпечення, розробленого резидентами;

іншими видами діяльності, що будуть чітко визначені для  «Дія.City».

 «Дія.City» стосується: аутсорсингових компаній, R&D-компаній, продуктових компаній, стартапів.

Резидентство в Дія.City буде добровільним.

Правовой режим, згідно із законом, встановлюється на необмежений термін, але не менше, аніж на 25 років з появи першого резидента. Режим має залишатися незмінним 25 років.

Закон передбачає можливість внесення змін у норми оподаткування протягом 25 років. Але, тільки у випадку, якщо зміни будуть комфортними для бізнесу.

На резидентів Дія.City розповсюджується система держгарантій захисту інвестицій.

Вводиться поняття «гіг-контракту», які компанія може укладати з фізособою. По суті, це цивільно-правовий договір, за яким гіг-спеціаліст зобов’язується виконувати роботи у відповідності до завдання резидента Дія.City, як замовника, а резидент зобов’язується оплачувати виконані роботи та забезпечувати гіг-спеціалісту належні умови для виконання робіт, а також соціальні гарантії.

На відміну від фрілансера, гіг-працівник отримає основні трудові права: відпустка, лікарняні, мінімальна оплата праці, тривалість робочого дня и т. д.

Резидент отримує право залучати співробітників за договорами працевлаштування, гіг-контрактів, а також залучати подрядників-ФОПів.

Ще одним важливим елементом Дія.City є захист резидентів від можливого тиску зі сторони силових структур. Зокрема, буде підвищена санкційність застосування мір забезпечення кримінального провадження, проведення слідчих дій. В рамках проєкту планується імплементація європейської системи захисту прав на інтелектуальну власність, а також введення норм англійського права, яке забезпечує гнучкі інструменти залучення фінансування проєктів резидентами.

Вони визначені в законопроекті №5376, який пройшов перше читання.

Зокрема, в ньому пропонуються такі ставки податків для резидентів:

корпоративний податок. Можна вибрати або податок на прибуток – 18%, або податок на виведений капітал – 9%;

податок на доходи фізосіб – 5%;

ЕСВ в розмірі мінімального страхового внеску для співробітників компаній-резидентів;

військовий збір – 1,5%.

Хоча, за словами Федорова, Мінфін витупає за збільшення податку на доходи фізосіб із запропонованих 5% до 7%, аргументуючи це тим, що низька ставка, запропонована Мінцифри, скоротить надходження до бюджету. Федоров впевнений, що навпаки, відбудеться зворотний ефект – за рахунок зменшення навантаження податок будуть платити більше людей.

У компанії Київстар кажуть, що підтримують ініціативу, оскільки вона «встановлює прозорі та зрозумілі правила гри, та створює нові можливості для розвитку ринку IТ-послуг». Дія.City дозволяє компаніям, незалежно від їх розміру чи форми власності, прозоро і чесно конкурувати за IT-спеціалістів, більше інвестувати у свій розвиток та розвиток цифрових послуг, говорять у Київстар.

В одній із IT-компаній відмітили, що ініціатива хороша – зарубіжні замовники, яким не підходить модель роботи з ФОПами, можуть вибрати гіг-контракти. «Але це на папері, а як буде на практиці, ніхто не знає. Зараз усі кращі ініціативи гинуть під валом бюрократії органів виконавчої влади».

Не усі IТ-спеціалісти задоволені нововведеннями. На сайті президента зареєстрували петицію, автор якої говорить про корупційні ризики, про те, що в Дія.City не враховані потреби стартапів і малого бізнесу, а також працівників IТ-індустрії.

Після внесення правок у податковий кодекс, прийняття підзаконних нормативно-правових актів, тестового запуску реєстру Дія.City, розробки API для доступу до реєстрів та передачі Дія.City на баланс держпідприємства «Дія». Згідно із матеріалами Мінцифри, тільки після цього буде прийнята перша заявка на отримання резидентства в Дія.City.

В Мінцифри розраховують, що з моменту вступу в силу законопроекту №4303 до першої заявки на резидентство пройде не менше пів року.

В 2022 році Кабмін має прозвітувати перед парламентом про виконання закону.