Відпустка та стаж для працівників, які були у полоні: обов’язки роботодавця

Працівник, який перебував у полоні внаслідок збройної агресії, має право на перенесення або продовження щорічної відпустки, а період позбавлення свободи зараховується до стажу для її нарахування. Держпраці роз’яснило законодавчі гарантії та обов’язки роботодавця у таких випадках

Гарантії соціального і правового захисту осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей визначає Закон України від 26.01.2022 №2010-IX «Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей» (далі – Закон №2010), пункт 6-1 ст. 9та пункт 5 ст. 11Закону України від 15.11.1996 №504/96-ВР «Про відпустки» (далі – Закон №504) та стаття 119-1 Кодексу законів про працю(далі – КЗпП).

Так,статтею 11Закону №2010та статтею 119-1 КЗпПпередбачено, що за особою, стосовно якої встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, зберігається місце роботи (посада) протягом усього періоду позбавлення особистої свободи, а також протягом шести місяців з дня звільнення, у разі проходження такою особою заходів з медичної, реабілітаційної, у тому числі психологічної, допомоги, санаторно-курортного лікування, інших відновлювальних (пост ізоляційних, реінтеграційних) заходів у порядку, встановленому КМУ.

Пунктом 6-1 ст. 9 Закону №504передбачено, що до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку, зараховується час, коли працівник, стосовно якого згідно із Законом №2010встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, фактично не працював у зв’язку з позбавленням особистої свободи, але за ним зберігалося місце роботи (посада) і йому не виплачувалася заробітна плата.

Пунктом 5 ст. 11 Закону №504передбачено, що щорічна відпустка на вимогу працівника повинна бути перенесена на інший період у разі встановлення згідно із Законом №2010факту позбавлення працівника особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України.

Отже, щорічна відпустка працівнику повинна бути перенесена на інший період, або продовжена в разі встановлення, згідно із Законом №2010, факту позбавлення працівника особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України. А весь період позбавлення особистої свободи, а також протягом шести місяців з дня звільнення, у разі проходження такою особою заходів з медичної, реабілітаційної, у тому числі психологічної, допомоги, санаторно-курортного лікування, інших відновлювальних (постізоляційних, реінтеграційних) заходів у порядку, встановленому КМУ повинен бути зарахований до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку.