Молодіжна політика: оновлення засад та механізмів

Цього тижня Верховна Рада України планує розглядати у другому читанні законопроєкт № 3718 «Про основні засади молодіжної політики». Є шанс, що 2021 рік може стати роком перезапуску молодіжної політики як на національному, так і на місцевому рівнях, на оновлених засадах та з сучасними механізмами її впровадження. Причому територіальні громади можуть отримати всі необхідні правові умови для організації власної повноцінної молодіжної роботи в нових умовах та з новими можливостями. Тож з ухваленням законопроєкту 3718 молодіжна політика в Україні зможе отримати «друге дихання».

Чому ж постала необхідність ухвалювати закон про засади молодіжної політики? Україна ще у 1992 році (фактично протягом першого року незалежності) першою на пострадянському просторі ухвалила засадничий документ Декларацію «Про загальні засади державної молодіжної політики в Україні». Тим самим на законодавчому рівні чітко визначено, що молодіжна політика є пріоритетним і специфічним напрямом діяльності держави в інтересах молодої людини. Упродовж 28 років кожен український Уряд наповнював цю діяльність змістом, виходячи з можливостей. Це супроводжувалося періодичними батлами, передусім за місце такої політики в загальному урядовому порядку денному на тлі поточної політичної кон’юктури.

Звичайно, за ці роки молодіжна політика в різних країнах збагачувалася сучасними практиками, технологіями та підходами. Як ніяка інша публічна політика, молодіжна в своїй результативності та ефективності залежить від того, наскільки вона відповідає сучасним трендам та новаціям, враховує динаміку становлення та розвитку покоління молоді. І ключове тут ставлення до молоді не як до проблеми суспільства, а як до ресурсу та партнера.

Тож молодіжна політика у своєму циклі впровадження поступово підійшла до етапу, коли треба оцінити здобутки і невдачі, потреби і можливості та визначити нові засади, цілі та підходи. Отже, ухвалення законопроєкту 3718 дозволить чітко закріпити молодіжну політику в топі порядку денного урядової політики і встановити кожному наступному Уряду, кожній наступній владі в територіальних громадах чіткий дороговказ, позбавивши їх необхідності постійно шукати відповіді на непрості питання «що будемо роботи з молоддю?».

Молодіжна політика як напрям дій Уряду з вирішення суспільно значущих проблем має охоплювати всі сфери життєдіяльності молоді, всі процеси її соціалізації, всю сукупність ідей щодо місця і ролі молоді у суспільстві, територіальній громаді.

Її успіх залежить від стабільності, належного ресурсного забезпечення та використання дієвих інструментів, практик, залучення до її впровадження власне самої молоді. Чи законопроєкт 3718 сприяє цьому і надає шанс? Так, звичайно ж до певної міри, в силу тих політико-правових компромісів, які дозволили надати шанс цьому законопроєкту вийти на фінішну пряму в непростому законодавчому процесі.

 

 

Залучення молоді. Цей підхід стає наскрізним у молодіжній політиці. Нічого для молоді і про молодь без молоді. Це стосується як і управління справами територіальної громади, вирішення питань місцевого значення, так формування й реалізації молодіжної політики на національному рівні. Разом з тим така робота має свою особливість: залучаючи молодь до участі у громадському житті, прийнятті рішень на різних рівнях, паралельно треба створити усі умови для громадянської освіти молодих людей. Участь молоді тоді стане ефективною, якщо учасники володітимуть необхідними громадянськими компетентностями. Не просто зустрічатися з сільським чи міським головою, а знати яким чином функціонують органи місцевого самоврядування, розуміти як формується і витрачається бюджет, яким чином можна реалізувати місцеву ініціативу тощо.

Механізми участі молоді. Залучення молоді підкріплюватиметься відповідними механізмами участі і матиме різний формат – інформування молоді, консультації з молоддю, діалоговий формат взаємодії з молоддю та партнерство (спільна дія з розроблення та впровадження молодіжних програм, проектів). Створюватимуться консультативно-дорадчі органи (КДО) за участю молоді на різних рівнях, тобто славнозвісні молодіжні ради. На загальнодержавному рівні діятиме Національна рада з питань молоді, а на регіональному та місцевому (в територіальній громаді) при відповідних місцевих державних адміністраціях, органах місцевого самоврядування – молодіжні ради. Правда такі КДО є лише інструментом, яким треба буде навчитися користуватися. На жаль, на сьогодні превалює сприйняття молодіжних рад як таких собі своєрідних event-агенцій, які опікуються виключно організацією дозвілля. Так не має бути. Досвід Програми DOBRE з підтримки 75 територіальних громад щодо створення молодіжних рад дає такі підказки:

У громадах-партнерах Програми DOBRE молодіжні ради здійснювали і моніторинг діяльності депутатів місцевих рад, і оцінювали якість послуг в громаді, організовували молодіжні та громадські простори, волонтерські акції тощо.

Молодіжна робота. Законопроєкт 3718 дає можливість інституалізувати цю діяльність. Унормовується поняття молодіжний працівник, тобто це повноцінна професійна діяльність з відповідною системою підготовки, професійного розвитку. Територіальні громади можуть створювати робочі місця для молодіжних працівників, а в різних установах та організаціях також можуть запроваджувати такі посади чи укладатися договори на здійснення молодіжної роботи залученими молодіжними працівниками.

Також запроваджуватиметься інфраструктура молодіжних центрів на різних рівнях: від всеукраїнського до місцевого. При цьому в територіальній громаді буде вибір: чи створювати ще одну комунальну установу, чи делегувати функції молодіжного центру відповідній громадській чи іншій неурядовій організації. Головне правильно оцінити можливості та розуміти для чого існують такі центри.

Інституційна підтримка молодіжних громадських організацій. В Україні буде створено Український молодіжний фонд - бюджетна установа, яка уповноважена Кабінетом Міністрів України здійснювати підтримку молодіжних проектів та виконання окремих завдань молодіжної політики. Молодіжні громадські організації отримають можливість залучати бюджетні кошти для впровадження проєктів на різних рівнях та статутної діяльності. Проте такий фонд ще має пройти непростий шлях інституційного становлення, щоб мати належну суспільну довіру та бути ефективним. Досвід Українського культурного фонду тут буде доречним.

Отже, весна 2021 року може стати весною для української молодіжної політики, а молодіжна робота отримати нові можливості  в територіальних громадах.