24 гру, 2020 0 Коментарів 1 673 Перегляди

Про ймовірну зміну статусу старост

Новий законопроект №4535 “Про внесення змін до деяких законів України щодо розвитку інституту старост” пропонує ряд концептуальних змін:

І. Зміни до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», а саме:

1) змінено термін «старостинський округ» саме з метою запровадження інституту старост у тому числі для міст не адміністративних центрів громад: “старостинський округ – частина території територіальної громади, в межах якої розташовані один або декілька населених пунктів, крім адміністративного центру такої територіальної громади, визначена сільською, селищною, міською радою з метою надання відповідних послуг жителям такого округу та забезпечення представництва їх інтересів старостою”. Це є позитивною зміною, оскільки міста не адміністративні центри громад зможуть мати свого представника – старосту. Така зміна забезпечує рівність прав на місцеве самоврядування та дійсно сприятиме розвитку інституту старост.

2) староста виключається із системи місцевого самоврядування в Україні (зміни до статті 5 Закону). Це зумовлено вимогою збалансування самої системи у зв`язку з наступними змінами до Закону.

3) удосконалення положень статті 26 Закону пропонують визначити, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання серед іншого “утворення старостинських округів, затвердження Положення про старосту, прийняття рішення щодо дострокового припинення повноважень старости відповідно до чинного законодавства”.

4) стаття 54-1 Закону викладена у новій редакції. І тут є суттєві зміни щодо статусу старост та принципів його призначення:

пропонується обов`язковість громадського обговорення (громадських слухань, зборів громадян, інших форм консультацій з громадськістю), проведеного у межах відповідного старостинського округу; і за результатами такого обговорення кандидатура (кандидатури) старости пропонуються відповідним сільським, селищним, міським головою на затвердження сільською, селищною, міською радою (на строк її повноважень). Отже, така позитивна зміна сприятиме розвитку партисипативної демократії, прозорому процесу добору кандидатур на посади старост та у певній мірі посилить аргументи голови при представлені таких кандидатур на розгляд ради. На мою думку, це протидія політизації процесів призначення старост.
положення частини 2 цієї статті чітко регламентує неможливість суміщення посади старости з іншим представницьким мандатом, а саме: “Староста працює у відповідній раді на постійній основі і не може суміщати свою службову діяльність з іншою роботою, у тому числі на громадських засадах (за винятком викладацької, наукової та творчої у позаробочий час), займатися підприємницькою діяльністю, одержувати від цього прибуток, якщо інше не передбачено законом”. Такі зміни не є новелою: наразі законодавство має обмеження щодо сумісництва посад старости. Проте такі норми мають бути відображені у Законі, оскільки у подальших змінах пропонується зміна статусу старости: він не буде, у разі прийняття таких змін, членом виконкому (а обмеження наразі стосуються щодо старости саме з підстав, що він є членом виконкому).
отже, як зазначалось, староста не буде членом виконавчого комітету. Проте така пропозиція є дискусійною, оскільки це призведе до звуження повноважень старости. Аргументами “за” такої пропозиції є сприяння ефективній роботі виконкомів (за умови великої кількості старост-членів виконкому ускладниться робота самого виконкому).
пропонується, що “старостинський округ утворюється, як правило, у складі населеного пункту (населених пунктів), на території яких проживає не менше ніж півтори тисячі жителів”. Звертаю увагу, що норма щодо “як правило... не менше ніж півтори тисячі жителів” є не імперативною, тобто ця норма є швидше орієнтиром на певні параметри, а не вказівкою до виконання. Отже, орган місцевого самоврядування матиме можливість визначатись із кількістю старостинських округів з огляду на певну специфіку відповідної громади. Утім ця норма може бути предметом дискусії.
пропонується старості надати нові повноваження до вже існуючих:

“право на гарантований виступ на.... засіданнях виконавчого комітету з питань, що стосуються інтересів жителів відповідного старостинського округу”;
сприяння жителям відповідного старостинського округу у підготовці документів, що подаються у тому числі до .... відповідних органів виконавчої влади;
виконання окремих завдань адміністратора центру надання адміністративних послуг, у разі утворення такого центру (за рішенням органу місцевого самоврядування).

є зміна існуючих повноважень: якщо нині “староста бере участь у підготовці проекту місцевого бюджету в частині фінансування програм, що реалізуються на території відповідного старостинського округу”, то пропонується, що староста братиме участь у підготовці пропозицій до проекту бюджету.
проектом передбачається, що староста не рідше одного разу на рік звітуватиме про свою роботу не лише перед радою (чинна норма), а й перед жителями старостинського округу, у порядку, визначеному Положенням про старосту.

5) виключено статтю 79-1 щодо дострокового припинення повноважень старости. Це зумовлено зміною статусу старости.

6) ряд технічних змін, пов`язаних із вище зазначеним.

ІІ. Також передбачається внесення змін до Закону України ««Про внесення змін до деяких законів України щодо визначення територій та адміністративних центрів територіальних громад» з метою установити, що з дня набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною утвореною територіальною громадою, припиняються повноваження осіб, які виконували обов’язки старости в старостинському окрузі, визначеному сільською, селищною, міською радою реорганізованої територіальної громади.

Таким чином, дискусія щодо розвитку інституту старост є актуальною, законопроект нагальним і має кілька позитивів:

Посади старост запроваджуються і для міст не адміністративних центрів громад.
Староста матиме додаткові повноваження, що сприятиме посиленню його представницьких функцій.
Унормовується питання обмеження сумісництва щодо старост.
Регламентується питання припинення повноважень виконуючих обов`язки старост.

Питання членства старости у виконавчому органі та кількісні параметри створення старостинських округів можуть бути предметом фахової дискусії, проте не мають зробити заручником прийняття законопроекту як такого.

І на останок, коріння проблеми “недопредставлення” окремих населених пунктів у відповідних радах громад - не у реформуванні інституту старост. Це проблема зумовлена виборчою системою. Партизація місцевих рад – це не тільки “недопредставлення”, це загроза віддецентралізаційних процесів, це загроза зовнішнього управління громадами “партійними босами”, це втрата контролю над роботою ради самою громадою та державою. Тому важливо: 1) зміни виборчу систему на місцевих виборах, 2) створити запобіжники тим загрозам, що перелічені вище (наприклад, вилучити норми щодо імперативного мандата).

Авторка: Олена Бойко, народний депутат України VІII скликання, кандидат наук з державного управління