Термінологія безбар’єрності

Національна комісія зі стандартів державної мови затвердила новий стандарт державної мови — «Термінологія безбар’єрності». Відповідне рішення № 279 ухвалено 1 жовтня 2026 року, а вже 2 жовтня документ набрав чинності.

Мета стандарту — упорядкувати та уніфікувати терміни й визначення у сфері безбар’єрності, доступності та рівності можливостей. Це сприятиме використанню коректної, зрозумілої та недискримінаційної мови в офіційних документах, освітніх і інформаційних матеріалах, медіа та повсякденному спілкуванні.

Документ охоплює поняття, пов’язані з різними видами бар’єрів, зокрема фізичними, інформаційними, цифровими, освітніми, економічними та комунікаційними, а також способами їх подолання. Окрему увагу приділено доступності просторів і послуг, безбар’єрному мовленню, жестовій мові, простій мові, легкому читанню та допоміжним засобам.

Основою стандарту є людиноцентричний підхід: у центрі уваги має бути людина, її гідність, права та потреби. Саме тому рекомендовано використовувати коректні формулювання, наприклад «людина з інвалідністю», «людина старшого віку», «дитина з інвалідністю», уникаючи застарілих і стигматизувальних висловів.

Для органів місцевого самоврядування стандарт є практичним орієнтиром у взаємодії з мешканцями. Його принципи важливо враховувати під час підготовки офіційних документів, відповідей на звернення громадян, створення інформаційних матеріалів, надання адміністративних та інших послуг, а також безпосереднього спілкування з відвідувачами.

Безбар’єрність — це не лише фізична доступність будівель, просторів і послуг. Вона також передбачає поважну комунікацію, яка не створює додаткових перешкод і забезпечує рівне ставлення до кожної людини.

Де ознайомитися зі стандартом?

 Стандарт державної мови «Термінологія безбар’єрності» — переглянути документ.

«Довідник безбар’єрності» — bf.in.ua.