Вишкіл «Тулумбас». Частина друга

Четвертий день вишколів розпочався, як завжди, із шикування, зарядки та сніданку. Опісля цього діти отримали змогу наглядно освоїти та попрактикуватися у метані ножів, сокир та стрільбі із лука. Небезпечно скажете ви? Та ні! Під пильним наглядом інструктора це надзвичайно цікаво!

Згодом юні тулумбасівці відвідали музейно-меморіальний комплекс, розміщений на території пожежної частини №25, що на Оболоні. Серед експонатів комплексу можна було побачити раритетну техніку, яка на сьогоднішній день ще “на ходу”, фотодокументи, де збереглися зображення перших формувань пожежних підрозділів столиці, кінно-механічні драбини, парові машини, перший пожежний автомобіль, котрий був зібраний саме київськими майстрами та ще багато чого цікавого.

Також жителі «Труханівської Січі» отримали змогу потрапити до музею центру спеціальних операцій «Альфа». Легендарний підрозділ Служби безпеки України зустрів нас із військовою серйозністю та забороною зйомки на власні гаджети усередині приміщення. 

З екскурсії юнаки та дівчата дізналися про історію «Альфи», найбільш небезпечні спецоперації із звільнення заручників, про єднання та братерство воїнів «Альфи», як сьогодні вони захищають територіальну цілісність та суверенітет, протидіють терористам.

На цій незвичній екскурсії діти на власні очі побачили, і навіть примірили на своє плече, сучасну екіпіровку спецпризначенців української спецслужби – каски, бронежилети, броньовані щити, тепловізори.

З особливою цікавістю екскурсанти спостерігали за чотирилапими бійцями – службовими собаками, які виконують складні завдання: можуть і вибухівку знайти, і людину від озброєного нападу врятувати, і заручників звільнити.

На питання хлопців, як можна стати бійцем «Альфи» досвідчені та загартовані в боях офіцери відповідали: «Вчіться, зростайте, тримайтесь за плече друга, любіть своїх батьків і Україну, завжди майте чисте сумління. Адже девіз «Альфи» – «Життя – Батьківщині, честь – нікому».

Опісля екскурсій, напередодні матчу збірної України, було організовано невеличкі футбольні змагання у яких, символічно, перемогла дружба.

Увечері на "Труханівську Січ" завітав побратим козаків Василь Лютий (він же Живосил Лютич) – співак, музикант, композитор, поет, явище живої природи, яке не піддається ні контролю, ні перевихованню. Автор біля 300 музичних творів. Грає на бандурі, гітарі, фортепіано, акордеоні, сопілках, барабанах, колісній лірі, кобзі, цимбалах, дуді, та ще деяких інструментах назви яких, на жаль, не відклалися у пам’яті.

Тепло вогню та красота пісні приємно зігрівали тіло та душу. Темна ніч та світлі слова навіювали чарівні та добрі сни. Щиро дякуємо за виступ!

П’ятниця розпочалася із вранішнього заняття із кунгфу під керівництвом Матуле́вського Мико́ли Анато́лійовича, президента Європейської федерації кунгфу (EKF), президента Федерації ушу/гунфу та цігун України (ФУГЦУ), Заслуженого тренера України, Майстра спорту міжнародного класу, судді Міжнародної категорії, віце-президента Міжнародної федерації кунгфу (IKUF), голови Комітету з кунгфу лайт-саньда Міжнародної федерації кунгфу (IKF), багаторазового чемпіону світу та Європи з традиційногоушута кунгфу, володаря 8 дану кунгфу (EKF), 5 дануушу(CWA) та 5 дану куошу (ICKF). 

Повчитися у такої людини було великою честю та одним задоволенням!

Наступним заняттям наших дітей став вишкіл зі страйкболу. Під керівництвом досвідчених воїнів, юні патріоти перетворили захоплюючу гру у справжній воєнний плацдарм із відпрацюванням техніки оборони, тонкощів утримання позиції та особливостей наступальних операцій.

Цього дня мешканці Труханова навчилися, також, добувати полум’я за допомогою «Вогняних воріт» – громіздкого, цікавого та незвичного способу висікання іскор шляхом тертя. 

Не обійшлося у п’ятницю і без екскурсій. Діти були запрошені до «Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника», що являє собою музейний комплекс, який діє на території ВерхньоїКиєво-Печерської лаври і був заснований у 1922 році, а у 1996 році отримав статус національного. Він є найбільшим музейним комплексом України, де зосереджено 144 споруди, 122 з яких — пам'ятники історії та культури. Серед них — два унікальних підземних комплекси (дальні і ближні печери), храми, пам'ятники архітектури XI–XIX ст., виставкові приміщення. На території заповідника розміщені: Музей книги і друкарства України, Музей українського народного декоративного мистецтва, Музей театрального, музичного та кіномистецтва України, Музей історичних коштовностей України.

А вже увечері на Труханівську Січ, до дітей, які проходять козацький вишкіл завітала на вогник фантастична співачка, учениця Ніни Матвієнко, Руслана Лоцман, яка займається вивченням та обробкою, українських стародавніх пісень, пише авторські тексти та музику. Руслана, також, брала активну участь у музичних телепередачах «Фольк-мюзик» (2009 р. ,2010 р. ), «Наша пісня» (2010 р. ), різних культурних та шоу-програмах, таких як «Фабрика зірок», Національного відбору «Євробачення-2010», «Університет зірок», «Документ +» (2005 р. ), тощо.

Дрова стиха потріскували у вогні. Діти із Заходу, Сходу та Центру дружньо демонстрували свої вокальні здібності. Співачка подарувала незабутні години української пісні та добрий настрій. А ще варіанти «народної» пісеньки про Пу...

Суботній день подарував усім чудову поїздку до Межигір’я. Діти відвідали гараж з автомобілями колишнього президента-утікача, погуляли по території, були на місці зруйнованого монастиря, заглянули до зоопарку. Також всіх відвідувачів смачно нагодували. Дякуємо працівникам за турботу!

Після екскурсії ми повернулися до буденних справ на острові: заготовляли дрова, відпрацьовували набуті раніше навички та вміння. А увечері до молодої Труханівської Січі завітав із концертною програмою черговий гість, переможець Х-фактору 5, Дмитро Бабак. Діти були приємно здивовані, із задоволенням слухали та фотографувалися із Дмитром.

По завершені виступу співака, в честь останнього вечора на Січі, була розпалена велика та яскрава ватра. Захоплююче видовище зігріло тіла і душі юних козачат.

Останній день зустрів нас холодом та снігом. Проте це не стало на заваді звичному розпорядку. Сніданок та зарядка пройшли по графіку. Після цього організатори вишколу на загальному шикуванні нагородили всіх учасників дипломами, а кожну чоту смачним тортом.

Попри те, що ми вже  «сиділи на валізах» від останньої екскурсії автобусами по Києву ніхто не відмовився, адже це був чудовий шанс насолодитися красою столиці України, більше дізнатися про її історію, архітектуру та гарно провести час.

По обіді «Труханівська Січ» прощалася із уже рідними жителями острова. Після проведеного тижня всі усвідомили та іще раз підтвердили, власним прикладом, фундаментальну істину про те, що поділу на Схід та Захід немає! Ми – один народ, котрий живе, любить та прагне розвивати свою рідну мову, культуру, державність та країну у цілому.

Прощання зі сльозами на очах, тугою на серці та незабутніми враженнями у душі. Все було супер! Ми обов’язково ще сюди повернемося!