Всесвітній день боротьби з дитячою працею встановлено Міжнародною організацією праці (МОП) та щорічно відзначається 12 червня. Ідея впровадити в календар нову дату виникла після конференції з боротьби з найгіршими формами дитячої праці та міжнародної конференції з питань дитячої праці, що відбулися в Амстердамі та Осло в 1997 році.

МОП уперше провела Всесвітній день боротьби з дитячою працею у 2002 році. Його мета — привернути увагу до цієї проблеми та необхідності заходів щодо її ліквідації. Щороку 12 червня уряди, організації роботодавців та працівників, представники громадянського суспільства, а також мільйони людей у всьому світу об'єднують свої зусилля у боротьбі з дитячою працею.

      За останніми даними, кількість дітей-працівників у світі, віком від 5 до 17 років, становить 160 мільйонів, до того ж, понад сто мільйонів є жертвами сучасного рабства, а 79 мільйонів із них зайняті небезпечною працею.

Неповнолітні особи – це особи, що не досягли вісімнадцяти років. У трудових правовідносинах вони прирівнюються у правах до повнолітніх, а в галузі охорони праці, робочого часу, відпусток і деяких інших умов праці користуються пільгами, установленими законодавством України.

У той же час, статтею 32 Цивільного кодексу України встановлено, що неповнолітніми вважаються особи віком від 14 до 18 років. Праця осіб молодше 14 років взагалі не допускається ні за яких умов .

    При прийнятті на роботу неповнолітньої особи необхідно пам’ятати, що такій особі має виповнитись щонайменше 16 років, в іншому випадку вимагається обґрунтувати необхідність прийняття такої особи на роботу та до особової справи працівника долучити:

1) копію свідоцтва про народження (замість паспорта),

2) згоду одного з батьків або особи, що його замінює — якщо особі від 14 до 16 років;

 3) документ, який підтверджує, що особа буде виконувати роботу у вільний від навчання час — якщо особі від 14 до 15 років.

Обов’язковою умовою прийняття на роботу неповнолітніх є те, що з неповнолітніми працівниками обов’язково укладаються трудові договори в письмовій формі лише після попереднього медичного огляду. Надалі такі працівники обов’язково повинні проходити медичний огляд — щороку до досягнення ними 21 року , організовувати та фінансувати попередній (під час прийняття на роботу) та періодичні обов’язкові медичні огляди неповнолітніх працівників повинен роботодавець.

Відповідно до ч.3 ст.26 КЗпП України для осіб, які не досягли 18 років, випробувальний термін при прийнятті на роботу не встановлюється.

Щодо підстав і порядку звільнення з роботи, розірвання трудового договору з неповнолітнім, зокрема й строкового, можливе на підставі вимоги батьків, усиновителів, піклувальників неповнолітнього, а також державних органів та службових осіб, на яких покладено нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю. Причиною вимоги про розірвання трудового договору з неповнолітнім може бути те, що дальше виконання трудових обов’язків неповнолітнім загрожує його здоров’ю або порушує його законні інтереси .

      Розірвати трудовий договір з неповнолітнім працівником з ініціативи роботодавця можна тільки за згодою районної (міської) служби у справах дітей, при цьому звільняти неповнолітніх працівників можна лише у виняткових випадках, при цьому не допускається звільнення без працевлаштування з підстав, зазначених пунктами 1, 2, 6 статті 40 КЗпП України.

Для неповнолітніх працівників встановлено скорочену тривалість робочого часу:

особам від 16 до 18 років — до 36 годин на тиждень (включно);

особам від 15 до 16 років — до 24 годин на тиждень (включно);

 учні віком від 14 до 15 років, які працюють під час канікул можуть працювати не більше 24 години на тиждень.

Для учнів, які працюють протягом навчального року у вільний від навчання час, тривалість робочого часу не може перевищувати половини максимальної тривалості робочого часу, переліченої вище для осіб відповідного віку.

 Залучати неповнолітніх працівників до нічних, надурочних робіт та робіт у вихідні дні (ст.55, 63, 192 КЗпП , ст.11 Закону «Про охорону праці»);

застосовувати працю неповнолітніх осіб на важких роботах та на роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці, а також на підземних роботах (ст. 190 КЗпП , ст.11 «Про охорону праці»);

 залучати неповнолітніх осіб до підіймання та переміщення речей, маса яких перевищує встановлені для них граничні норми (ст.190 КЗпП , ст. 11 Закону «Про охорону праці»). В Конституції України зазначено, що використання праці неповнолітніх на небезпечних для їх здоров’я роботах забороняється (ст.43), а експлуатація дитини переслідується за законом (ст.52).

 Для неповнолітніх працівників, котрі не досягли вісімнадцятирічного віку, тривалість щорічної основної відпустки становить 31 календарний день. Неповнолітньому працівникові може надаватися щорічна відпустка повної тривалості в перший рік його роботи на підприємстві, навіть якщо він ще не відпрацював шість безперервних місяців на цьому підприємстві. Для цього неповнолітньому працівникові потрібно лише подати заяву.