Новий закон про ВПО: що зміниться для переселенців
В Україні оновили законодавство щодо захисту внутрішньо переміщених осіб. Нові норми спрямовані на посилення соціальних гарантій, забезпечення житлових прав, підтримку працевлаштування та вдосконалення механізмів державної допомоги для ВПО. Також є зміни, які слід враховувати роботодавцям
22.07.2026 в офіційному виданні Голос України
оприлюднено Закон України
від 01.07.2026 №4924-IX «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» (далі – Закон №4924), який 21.07.2026
підписав Президент України.
Верховна Рада України прийняла Закон України
від 01.07.2026 №4924-IX «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» (далі – Закон №4924), який стане базовим законодавчим актом, що регулює питання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб і враховує сучасні виклики, зумовлені триваючою збройною агресією проти України, а також останні зміни, які відбулися в законодавстві.
Закон набирає чинності через три місяці після його офіційного опублікування
(від редакції: з 22.10.2026). Діючий Закон України
від 20.10.2014 №1706-VII «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» втрачає чинність одночасно з набранням чинності новим законом.
Основні положення ухваленого закону.
Новим
законом, зокрема, передбачено:
- закріплення основних гарантій щодо державної підтримки внутрішньо переміщених осіб на всіх важливих для них етапах (під час адаптації, інтеграції, повернення до покинутого місця проживання та реінтеграції);
- гарантування права на пенсію на загальних підставах.
Зокрема документ встановлює, що:
для осіб, які перебувають на обліку як внутрішньо переміщені, умови призначення, виплати, перерахунку або переведення на іншу пенсію не можуть передбачати додаткових або відмінних від загального порядку вимог і процедур, що обмежують реалізацію або звужують зміст їхнього права на пенсійне забезпечення
- запровадження електронного кабінету для внутрішньо переміщених осіб, за допомогою якого, зокрема, здійснюватиметься оцінювання потреб внутрішньо переміщених осіб, ступеня їх задоволення та інтеграції за новим місцем проживання;
- сприяння держави у реалізації права на житло через загальні (передбачені житловим законодавством) та спеціальні механізми (актуальні саме для внутрішньо переміщених осіб) державної підтримки. Передбачається, що для визначених Урядом категорій внутрішньо переміщених осіб проживання у житлі для тимчасового проживання не може обмежуватися строками на безоплатне тимчасове проживання під час дії воєнного або надзвичайного стану та протягом шести місяців після їх припинення або скасування;
- врегулювання на рівні закону статусу місць тимчасового проживання, які можуть облаштовуватися у містечках із збірних модулів, гуртожитках, готелях, інших приміщеннях, придатних для проживання, та їх частинах, що використовуються або можуть використовуватися для тимчасового проживання;
- визначення на рівні законодавчого акту основних завдань і функцій центрального органу виконавчої влади, що забезпечуватиме формування та реалізовуватиме державну політику у сфері забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб.
Такий підхід гарантуватиме, що питання захисту прав внутрішньо переміщених осіб залишатиметься пріоритетом для держави незалежно від можливих кадрових чи структурних змін в Уряді.
Від редакції: зауважимо, що окрема норма вже набула чинності. Вона передбачає, що Кабінет Міністрів має розпочати підготовку необхідних нормативно-правових актів, які забезпечать реалізацію нового
Закону №4924 після його введення в дію. Серед нововведень, які мають значення для роботодавців, –
скасування процедури припинення трудового договору через центр зайнятості для внутрішньо переміщених осіб. З 22.10.2026 цей механізм більше не застосовуватиметься. Крім цього,
Закон №4924 змінює порядок ведення обліку ВПО. Замість довідки внутрішньо переміщеної особи використовуватиметься
витяг із Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб.
0 Коментарів