Управління державного агентства меліорації та рибного господарства у Івано-Франківській області інформує: На Івано-Франківщині розпочинається нерестова заборона вилову форелі

Під час нерестового періоду форелі у гірських річках, на їх берегах заборонено проводити непогоджені будівельні, днопоглиблювальні, вибухові, бурові роботи, видобуток гравію, піщано-гравійної суміші, заготівлю лісу на берегах.

За порушення правил рибальства під час нересту передбачено покарання від адміністративних штрафів до кримінальної відповідальності. За грубе порушення правил рибальства сума штрафів становить від 340 до 680 грн. Крім цього, порушнику нараховуються 7 225 грн збитків за кожний незаконно виловлений екземпляр форелі (незалежно від її розміру).

Звертаємо увагу рибалок, що забороняється добування (вилов) водних біоресурсів (у т.ч. риби, раків) в річках Прикарпаття протягом усього року:

– Рибниця з притоками – на всій протяжності у межах Івано-Франківської області;

– Чечва з притоками – на ділянці від витоку до впадіння в Чечвинське водосховище.

Івано-Франківський рибоохоронний патруль закликає громадян дотримуватись вимог природоохоронного законодавства. Якщо ви помітили порушення - прохання терміново повідомляти за телефоном «гарячої лінії» відомства: (097) 392-72-80.

Додаткова інформація:

Форель – холодолюбива риба із сімейства лососевих, живе тільки у чистих холодних потічках. Має виразне забарвлення – з боків тіла округлі червонуваті, бурі і чорні цятки зі світлою вузькою облямівкою. В особин, які водяться в глухих, сильно затінених водоймах, переважають темні плями, спина темно-бура, боки тіла зеленуваті. А у тих рибин, що живуть у добре освітлених гірських річках, плями червоні, спина оливково-зелена, боки жовтуваті.

Струмкова форель – Salmo trutta m. fario L. (місцева назва – пструг, струг), поширена в гірських ріках та струмках. Середовище проживання – на висотах до 1000 м над рівнем моря. Тримається ділянок з течією 1-3 м/с і температурою води не вище +18 градусів та насиченістю киснем понад 10 мг/л. На четвертому році життя струмкова форель досягає 25-30 см і 270-320 г. Буває, в природніх умовах у великих водоймах та сприятливому середовищі окремі особини струмкової форелі у 8-10 років досягають 70 см і 1,3 кг.

У сприятливих умовах на третьому році життя самки досягають 15-20 см і стають статевозрілими. Варто зазначити, що плодючість форелі невелика: в середньому від 200 до 600 ікринок. Для порівняння: плодючість коропа – від 90 тис. до 1,7 млн ікринок: карася – від 8 тис. до 800 тис. ікринок, щуки – від 1,6 тис. до 260 тис. ікринок. Навіть у верховодки плодючість до 5 тис. ікринок. Кількість ікринок форелі залежить від віку та розмірів самки. Самка завдовжки 18 см і масою 100 г здатна відкласти 100-150 ікринок діаметром 4-5 мм, у самиць масою 125 г вона коливається від 200 до 600 ікринок, а масою 1 кг – до 2000. Максимальна кількість ікринок – 3000 штук може бути у особин, що досягли 2 кг.

Нереститься форель восени (аж до грудня) на мілководді гірських потоків, де глибина не перевищує 20-30 см і течія дещо уповільнена (відразу за водоспадами чи порогами, брилами або штучними перепадами) і, що дуже важливо, вода має бути добре насичена киснем. Дно в цих місцях звичайно вкрите дрібною галькою чи гравієм. Температура води під час нересту струмкової форелі не перевищує +10 градусів за Цельсієм, переважно 1-6 градусів.

Йдучи на нерест, форель долає стрімкі течії, перепади, пороги тощо. На мілинах у великих особин над поверхнею води виступають спини. Самки з допомогою грудних плавців і хвоста розкидують камінці і роблять овальну заглибину – гніздо, в яке відкладають ікру. За кожною самкою рухаються по кілька самців, але запліднює ікру тільки один, найбільший і найсильніший. Протягом 20-30 хвилин після відкладення ікринки мають здатність приклеюватись до підводного субстрату. Після цього самка прикриває ікру галькою, захищаючи її таким чином від змивання течією та поїдання хижаками. Поміж каміння добре циркулює вода, яка і забезпечує ембріони киснем під час їх розвитку. Зародки розвиваються під шаром каміння до наступної весни. У квітні-травні з'являються мальки. За тривалий час інкубації багато ембріонів гине, ікру виїдають як самі форелі, так і інші риби.

Верхів'я рік Прикарпаття є сприятливим середовищем для відтворення та поширення струмкової форелі. Природа подбала про умови, щоб цей вид множився. Однак антропогенний чинник має негативний вплив як на середовище існування форелі, так і на кількісний склад популяцій цього виду іхтіофауни. Незважаючи на заборону вилову форелі, вона часто стає здобиччю браконьєрів. Негативного впливу завдає й нераціональна господарська діяльність людини в Карпатах, що призводить до обміління, замулення і забруднення річок та струмків.

Отже, шановні рибалки, наголошуємо на необхідності відповідального ставлення до нерестуючої форелі задля збільшення чисельності її популяції.