Публічні консультації щодо змін до Конституції – погляд міжнародних експертів

25 лютого 2020 року в Києві відбулась презентація плану публічного обговорення змін до Конституції України в частині децентралізації влади за участі представників Верховної Ради України, уряду, Офісу Президента України, асоціацій місцевого самоврядування, міжнародних організацій та установ, експертної спільноти, де учасники у форматі структурованого обговорення визначилися з питаннями формату, тематики, очікуваних результатів, прозорості майбутніх обговорень в регіонах. Міжнародні експерти, які взяли участь в експертній панелі заходу «Через консенсус – до змін до Конституції України щодо децентралізації», поділилися зарубіжним досвідом впровадження децентралізації та дали рекомендації, як громадські консультації в регіонах можуть допомогти досягти консенсусу з різних питань.

У своєму виступі професор Ґеорґ Мільбрадт, спеціальний посланник уряду Федеративної Республіки Німеччина з питань реформ у галузях урядування та децентралізації в Україні, зазначив, що децентралізація дуже популярна серед населення, люди її підтримують і що вона є безпрограшним вибором і для держави, і для населення. Він також пояснив шляхи досягнення консенсусу серед суспільства стосовно змін до Конституції. «Перш за все, це питання довіри, і консультації є дуже хорошим методом побудови цієї довіри «знизу догори» серед громадян України та зацікавлених сторін через повагу та діалог. Надалі ідея полягає у тому, щоб отримати знання з місцевого рівня та почути думку, страхи та сподівання громадян, які живуть у цій великій країні. Тут також надзвичайно вагому роль відіграють асоціації місцевого самоврядування. Зрештою, важливо буде довести, що думки було враховано та що процес інклюзивний. Крім того, важливим є зворотний зв'язок, і для цього потрібна ґрунтовна документація цього процесу».

Він також підкреслив, що існує спільна основа для розробки конституційних змін – Європейська хартія місцевого самоврядування.

«Європейська хартія місцевого самоврядування є головним орієнтиром для всіх європейських країн, вона відображена у багатьох конституціях. Отже сам текст є також міцною основою для формулювання статей. Звичайно, він має бути впроваджений в український контекст». Пан Мільбрадт зазначив важливість розмежування власних та делегованих завдань місцевого самоврядування. «Основоположним та нагальним питанням, що стоїть перед усім місцевим самоврядуванням в Україні, є нечіткий розподіл того, які завдання держава делегує ОМС для виконання («делеговані завдання»), а які повністю підпадають під відповідальність місцевих органів самоврядування та дискреційні повноваження («власні завдання»). Що стосується автономності завдань та фінансової самостійності, органам місцевого самоврядування дозволяється регулювати та керувати значною часткою державних справ на свою відповідальність. Для цього вони також повинні мати достатні фінансові ресурси, які можуть використовувати на власний розсуд. Розмежування власних та делегованих завдань також має наслідки для потенційної системи нагляду за органами місцевого самоврядування, оскільки нагляд за власними та делегованими повноваженнями базується на різних критеріях і керується різними принципами». Пан Мільбрадт також окреслив завдання нагляду та специфіку цього механізму по відношенню до місцевого самоврядування. «Найважливіше завдання нагляду – дозволити органам місцевого самоврядування найкращим чином виконувати свої обов'язки та повноваження на користь своїх мешканців, надаючи поради та підтримку. Отже, нагляд в першу чергу здійснюється в партнерстві між ОМС та державою, і це стосується всіх систем Європи, які дотримуються Європейської хартії місцевого самоврядування. Будь-який механізм нагляду повинен підтримувати місцеве самоврядування з метою надання надійних порад та рекомендацій у дусі довіри та співпраці».

Ріво Нооркийв, експерт з питань місцевого самоврядування і територіально-адміністративного устрою (Естонія), наголосив на ролі Європейської хартії місцевого самоврядування в наданні прав місцевому самоврядуванню та необхідності внесення змін до Конституції.

«Конституція – це вісь конституційних та політичних обговорень. Вона не повинна бути надто деталізованою, адже тоді необхідно буде часто вносити у неї зміни. І у випадку з Конституцією, і у випадку з Європейською хартією місцевого самоврядування, важливо робити акцент на цінностях, які вони несуть. Хартія надає місцевим органам влади права, які повинні гарантуватися національним законодавством. Хартія також пропонує можливість посилити узгодженість між Конституцією та європейським правовим простором. Я вважаю, що внесення змін до Конституції є надзвичайно важливим, і під час цього процесу необхідно знайти найбільш корисні рішення для українського народу задля продовження децентралізації. Важливо передбачити майбутню Україну, у якій люди хотіли б жити; традиційні речі, які варто зберегти, і ті, які потрібно змінити».Він також поділився своєю думкою щодо результатів, які мають принести публічні дискусії в регіонах.

«Публічні обговорення, засновані на значному досвіді, повинні призвести до угоди, яка задовольняє зацікавлених сторін у погляді на майбутнє. Регіональні обговорення повинні визначити чіткі цілі реформи та створити готовність до змін. Самі по собі поправки до Конституції є лише передумовою; важливо, щоб за бажаними результатами стояли люди».Ріво Нооркийв наголосив на надзвичайній необхідності працювати над створенням довіри та підтримкою комунікацїі в цьому процесі. «Безумовно, потрібно працювати над створенням атмосфери довіри, яка сприяє появі спільних ідей. Дуже важливо інвестувати у створення високоякісних дискусійних процесів та шукати лідерів, яким можуть довіряти різні зацікавлені сторони. Все відбувається тоді, коли є політична воля та сприятлива громадська думка».

Хелена Лінде, старша експертка з юридичних питань, Департамент права, Шведська асоціація місцевих влад та регіонів (SALAR), також акцентувала увагу на довірі, повазі та діалозі як важливих аспектах відносин між місцевою та державною владою. «У Швеції існує 290 муніципалітетів різних за розміром та спроможністю, але усі мають однакові завдання. Що є насправді викликом. За ці два дні в Україні я дуже багато чула про довіру, і в нашій країні все побудовано на довірі. Але як вона будується? Довіра будується знизу, з повагою та в діалозі. І я б сказала, що нашими головними інструментами у побудові діалогу між місцевою владою та державою є оцінка, порівняння, моніторинг та прозорість. Тоді у жителів буде можливість порівнювати».