Вічна шана Герою: Болехівщина попрощалася з Андрієм Яценком
Сьогодні у громаді на національних прапорах — чорні стрічки. Болехівщина з глибоким сумом та болем у серці попрощалася ще з одним своїм Героєм — старшим солдатом Національної гвардії України Андрієм Яценком з позивним «Капа».
Як справжній патріот, Андрій не чекав на мобілізацію, а вже у перші дні повномасштабного вторгнення добровільно пішов до військового комісаріату. Служив у лавах Національної гвардії України на посаді старшого водія другого кулеметного відділення кулеметного взводу роти вогневої підтримки третього батальйону оперативного призначення.
Як зазначають ті, хто був з Андрієм на фронті, він був хорошим товаришем, завжди з відкритим серцем і щирою усмішкою приходив на допомогу, був взірцем хоробрості, відважності та стійкості. Андрій вірив у перемогу, у добро і в те, що світло обов’язково переможе темряву.
Бійці 3-го батальйону «Свобода» бригади наступу НГУ «Рубіж» на своїй сторінці у Фейсбуці написали про Андрія коротко і влучно: «Наш рідний Капа! Дякуємо за чин! Ти – Герой! Низький уклін».
Андрій, як і всі ми, хотів жити. У 36-річного чоловіка було так багато мирних планів… Та понад усе він мріяв жити під мирним небом у рідній Україні.
Громада зустріла свого Героя на перехресті вулиць Данила Галицького та Озаркевичів навколішки, з Державними Прапорами, лампадками, квітами. Віддати останню шану Герою прийшли рідні, друзі, знайомі, сусіди, представники влади, військовослужбовці, жителі громади. Кожен прийшов з молитвою, зі щемом у серці, аби подякувати, попрощатися, і ще раз сказати: «Ми тебе не забудемо, Андрію!».
Далі траурний кортеж пішою ходою провели до домівки воїна, де він мешкав зі своєю сім’єю. Тут отці Болехівського деканану Православної церкви України та Української греко-католицької церкви прочитали молитву за упокій душі воїна.
Висловлюючи співчуття родині загиблого від імені усіх присутніх, отець-декан Болехівського деканату ПЦУ Іван Петрів у своїй промові зворушливо до сліз сказав про Героя:
"…Новопреставлений воїн Андрій сповнив закон вічної любові. Любові до Бога, до своєї Батьківщини — України, і до ближніх своїх — нас із вами.
Він поклав своє життя заради нашого миру, заради того, щоб ми могли жити у вільній, незалежній державі. Це — найвища жертва, яку може зробити людина. Його труди — не марні. Вони вже стали частиною великої перемоги, яку ми всі прагнемо здобути. Ми уклінно дякуємо йому — за його подвиг, за земну цінність, за його життя...
Молімося, щоби Господь прийняв його у Свій небесний виноградник, і щоб він став там воїном небесним, який з висоти допомагає нам у нашій боротьбі за мир і спокій на рідній землі.…"
Чин відспівування загиблого на війні військовослужбовця провели у Соборі святих Жінок Мироносиць.
Від храму під тужливу мелодію військового оркестру велелюдна процесія пройшла вулицями міста на кладовище. У ці миті місто завмерло у скорботі …
Під час церемонії прощання виступив представник військової частини Національної гвардії України бригади «Рубіж» , у якій служив Андрій, майор Дмитро. У своїй промові він з глибокою повагою та скорботою сказав:
«Наша бригада виконує бойові завдання майже по всій лінії фронту. На жаль, ми зазнаємо втрат. Сьогодні ми прощаємося з нашим побратимом Андрієм, який до останнього подиху залишався вірним присязі й Батьківщині. Він був там, де палає пекло війни. Разом зі своїми товаришами по службі був одним із найкращих — відданим, мужнім, завжди першим у бою, прикладом для інших. Ми втратили справжнього воїна, справжнього героя…»
Під звуки автоматних черг та Державного Гімну України на кладовищі рідні попрощалися з воїном.
Уже не прийде на поріг рідної домівки Андрій, не обійме рідних та близьких… Не прозвучить його голос у телефонній розмові… Залишиться лише тиша. І пам’ять.
Пам’ять про подвиг захисника Андрія Яценка назавжди житиме у наших серцях. Він є справжнім героєм, який ціною власного життя подарував нам право на сьогодні та надію на завтра.
Висловлюємо щирі співчуття сім’ї, рідним та близьким людям, друзям і побратимам Героя України. У цю скорботну мить ми разом з вами у жалобі.
Вічна слава Героям України! Слава Україні!
0 Коментарів