У Болехові попрощалися з Героєм, який загинув на Донеччині

На жаль, жорстока війна продовжує забирати кращих та приносити горе в оселі українців. Сьогодні у громаді на національних прапорах — чорні стрічки. Болехівщина попрощалася ще з одним своїм Героєм. 3 жовтня, захищаючи рідну землю та її свободу, від пострілу ворожого танка  в районі населеного пункту Спірне Донецької області  обірвалось життя Василя Цибика. Військовослужбовцю було 44 роки.

Василь був призваний на військову службу 10 липня 2022 року разом зі своїм братом-близнюком Миколою. Два брати пліч-о-пліч захищали нашу землю від російської навали. Він був вольовим, наполегливим та принциповим військовослужбовцем, гарним другом для побратимів. Як і всі ми, прагнув одного – перемоги та мирного неба над головою. До останнього подиху був вірний присязі і Батьківщині, в боротьбі за волю і незалежність України віддав найцінніше – своє життя. 

У каплиці Верховенства апостолів Петра і Павла у м.Болехові відбулася панахида за загиблим на війні військовослужбовцем. Віддати останню шану загиблому захисникові прийшли рідні, друзі, знайомі, сусіди, представники влади, військовослужбовці, жителі громади. Чин відспівування провели священники з Болехівського та Долинського деканатів ПЦУ  і УГКЦ.

Від храму під тужливу мелодію військового оркестру велелюдна процесія пройшла вулицями міста на кладовище на вулиці Довжанській.

Висловлюючи співчуття родині загиблого від імені усіх присутніх, отець-декан Дмитро Павлик у своїй промові зворушливо до сліз сказав про Героя: «…Василь віддав своє життя за кожного з нас, наш край, нашу свободу і незалежність. Він із честю виконав свій службовий та громадянський обов’язок, не покинув поле бою, героїчно загинув заради миру в Україні... Загинув, щоб ми жили, народжували дітей, виховували їх гідними нащадками вільної, незалежної держави… Тож нехай Господь простить його гріхи і оселить його душу в Царстві Небесному, де немає ні смутку, ні печалі…».

…Під звуки автоматних черг та Державного Гімну України на кладовищі рідні попрощалися з воїном. Уже не прийде на батьківський поріг їхній син Василь, сивочолі батьки втратили свою дитину, без батька залишилася дочка, не підкладе своє плече загиблий воїн братові- близнюку Миколі, не обійме рідних та близьких… 

Пам’ять про подвиг захисника Василя Цибика назавжди житиме у наших серцях. Він є справжнім героєм, який ціною власного життя подарував нам право на сьогодні та надію на завтра. 

Висловлюємо щирі співчуття сім’ї, рідним та близьким людям, друзям та побратимам Героя України. 

Вічна слава Героям України! Слава Україні!