Штрафи за спалювання трави у 2026 році: пам’ятка для мешканців
З настанням сезону польових робіт в Україні традиційно загострюється проблема масового спалювання сухої рослинності, сміття та пожнивних решток. Попри щорічні застереження, мешканці продовжують використовувати вогонь як інструмент «очищення» територій, завдаючи непоправної шкоди довкіллю та наражаючи себе на сувору відповідальність.
Чому вогонь — це вбивця екосистеми?
Думка про те, що попіл корисний для ґрунту, є небезпечним міфом. Насправді випалювання сухої трави призводить до катастрофічних наслідків:
- Нищення родючості: Вогонь спалює шар перегною, який утримує вологу, погіршує структуру ґрунту та робить його вразливим до ерозії.
- Смерть біорізноманіття: У вогні гине мікрофлора верхнього шару землі, комахи-запилювачі, дощові черв’яки, а також дрібні тварини та птахи, що втрачають місця гніздування.
- Удар по майбутньому: Разом із травою згорає насіння рослин, що порушує природний баланс і збіднює флору регіону.
Державний нагляд за дотриманням природоохоронного законодавства посилюється щороку. Відповідальність за порушення закону сьогодні є вкрай жорсткою.
Адміністративна відповідальність (ст. 77-1 КУпАП):
- Самовільне спалювання: штраф для громадян — від 3 060 до 6 120 грн; для посадових осіб — від 15 300 до 21 420 грн.
- У межах заповідних зон: штраф для громадян — до 12 240 грн; для посадових осіб — до 30 600 грн.
Кримінальна відповідальність (ст. 245 КК України):
За знищення або пошкодження лісових масивів та зелених насаджень вогнем передбачено:
- Штраф або обмеження/позбавлення волі на строк від 2 до 5 років.
- У разі спричинення тяжких наслідків — позбавлення волі на строк від 5 до 10 років.
Кожен підпал — це не просто стовп диму, це реальна загроза масштабних пожеж, які можуть перекинутися на житлові будинки та лісові масиви.
0 Коментарів