У день народження Наталії Кобринської в музеї історії міста Болехова відбулася святкова зустріч поціновувачів творчості письменниці
8 червня, в день народження української письменниці Наталії Кобринської, в музеї історії м.Болехова ім.Р.Скворія відбулася святкова зустріч поціновувачів творчості «Найбільшої жінки Галицької землі».
Україна – це нація Івана Франка, Українських Січових Стрільців, захисників ЗСУ… Україна бореться. Україна стоїть, бо вона Україна Тараса Шевченка. Бо там безсмертні імена Лесі Українки, Нечуя-Левицького, Олени Пчілки, Миколи Лисенка, Михайла Старицького, Пантелеймона Куліша, Бориса Грінченка, Наталії Кобринської…
Наталія Кобринська – сучасниця й очевидиця подій Першої світової війни. У її новелах болючим смутком звучить трагедія українського народу, поневоленого російським окупантом ще з давніх часів.
Кобринська належала до тих українських письменників, які засвідчували невмирущість нашої національної ідеї. Вона дбала про високий розвиток української культури і була першою серед письменниць. Як і Богдан Лепкий, вона разом зі своїм чоловіком священником Теофілом Кобринським записувала народні пісні. Одна з них, подарована директоркою музичної школи м. Стрия Ольгою Заєць, зберігається в Музеї історії міста Болехова ім. Романа Скворія.
Наталія Кобринська дбала про виховання дітей, про культурний розвиток української жінки. Вона видавала твори, організовувала жіночі віча, зверталася з петиціями до австрійського уряду, збирала кошти на будівництво вищої української школи (інститут для українських дівчат у Перемишлі) і вітала її відкриття. Посвятила себе праці на користь жіноцтва.
Сумний січневий день тому 102 роки не став кінцем життя Наталії з Озаркевичів Кобринської. Сьогодні її слово живе у творчості послідовниць. Основним акцентом заходу була зустріч з переможницею ІІІ конкурсу історичного оповідання «Proминуле» Галиною ЛИЦУР- ЩАДЕЙ, авторкою оповідання про Наталію Кобринську «Допоки звучить фортеп’ян".
За матеріалами заходу
0 Коментарів