Нова мінзарплата з 1 вересня – штрафи, ЄСВ

З 1 вересня 2020 року розмір мінімальної заробітної плати в Україні збільшився з 4723 грн до 5000 грн, тобто на 277 грн. А у погодинному розмірі до 29 гривень 20 копійок.

На що це впливає? Насамперед на оплату праці, нарахування ЄСВ, в тому числі у ФОПів, та на розміри штрафів, які застосовує Держпраці. Отже, до чого готуватися?

Оскільки збільшується розмір мінімальної заробітної плати, то автоматично з 1 вересня збільшується розмір мінімального страхового внеску та максимальний розмір бази нарахування ЄСВ.

      Але на зарплату працівників – осіб з інвалідністю сума ЄСВ нараховується на фактичну суму нарахованої зарплати у розмірі 8,41%. Тобто щодо таких працівників вимоги щодо мінімального ЄСВ не застосовуються, як юридичними особами, так і приватними підприємцями. Приватні підприємці також мають враховувати, що з вересня вони сплачують ЄСВ за себе у розмірі, не меншому за 1100 грн.  

З 1 вересня збільшуються фінансові штрафи, які застосовує Держпраці за результатами перевірок відповідно до ст. 265 КЗпП. І на це увага особлива! З 1 вересня Держпраці вже готова виходити на перевірки щодо виконання роботодавцями трудового законодавства Наприклад, за неоформленого працівника відтепер штраф для роботодавців, які не є платником єдиного податку І-ІІІ групи, будуть становити вже 50 тис. грн за кожного неоформленого працівника. А якщо, наприклад, не нарахована індексація зарплати працівнику – штраф 10 тис. грн за кожного працівника, стосовно якого мінімальні гарантії не дотримано.

У Законі "Про оплату праці" вказано, що розмір заробітної плати працівника за повністю виконану місячну норму не може бути нижчим за розмір мінімальної заробітної плати.      Тому як юридичні особи, так і приватні підприємці, які встановили для працівників оклади у розмірі мінімальної заробітної плати, повинні з 1 вересня підвищити оклади працівників до 5000 грн.

Якщо нарахована зарплата працівника за повністю виконану місячну норму праці буде меншою за 5000 грн, то такому працівнику потрібно доплачувати різницю таким чином, щоб нарахована зарплата була не менше 5000 грн в місяць. Проте це не стосується випадків, коли працівник не виконує місячну норму праці. Причини тому можуть бути різні: відпустка без збереження заробітної плати тощо. У такому разі йому виплачується заробіток пропорційно фактично відпрацьованому часу.

Також потрібно збільшити і годинну тарифну ставку, якщо вона менша ніж 29 грн 20 коп. Зрозуміло, що збільшення мінімального окладу призведе і до збільшення податкового навантаження на роботодавців, адже збільшується не тільки сума ЄСВ, а й сума нарахованого ПДФО та військового збору.

Також пам’ятаймо, що при нарахуванні лікарняних та декретних роботодавець повинен врахувати в окремих випадках розрахунку безпосередню суму допомоги, розмір мінімальної заробітної плати.

По-перше, не змінюється розмір єдиного податку. Навіть, для ІІ групи платників єдиного податку, розмір податку не зміниться, адже він прив’язаний до мінімальної заробітної плати, розмір якої визначено станом на 1 січня і тому до кінця року він залишатиметься незмінним.

По-друге, незмінним залишатиметься і розмір податкової соціальної пільги та граничний розмір доходу, до якого така пільга застосовується, адже ці показники базуються на розмірі прожиткового мінімуму станом на 1 січня.

По-третє, не впливає новий розмір мінімальної заробітної плати і на розмір аліментів, які прив’язані до прожиткового розміру відповідної категорії осіб.

По-четверте, сума добових хоча і залежить від розміру мінімальної зарплати, але береться показник станом на 1 січня. Тобто максимальна сума добових до кінця року залишається (без оподаткування) у розмірі 472 грн 30 коп.

По-п’яте, на суму індексації заробітної плати розмір мінімальної зарплати також не впливає, адже тут значення має інший показник – прожитковий мінімум для працездатних осіб.