Ювілей започаткування народної освіти в Болехові
Тридцять років тому у Болехові відзначалась ювілейна дата – 200-річчя започаткування народної освіти. Ні до того, ні після цю подію не святкували, можливо, через те, що була вона досить умовна, взята від дати заснування тривіальної [початкової] школи [1]. Хоча ще у 1741 році в Болехові за дорученням єпископського [апостольського] візитатора була створена школа-дяківка з бакалавром для навчання і виховання малих дітей [2].
Крім того, у метричній книзі [3] реєстрації шлюбів і народжень Болехівської римо-католицької парафії Львівської архідієцезії за 1608-1693 роки згадується Станіслав Боровець – ректор Болехівської школи (1646 і 1648 роках) та інспектор Болехівської ґімназії у 1647 році, а отже, в ранньомодерному Болехові діяв заклад середньої освіти, що було звичним для тогочасних європейських міст ще з початку XVI століття. Тут слід зазначити, що або це були два різні навчальні заклади, тобто початкова і середня школи, або це довільне написання назви одного й того самого освітнього закладу. Вже пізніше, у 1670-х роках Станіслав Боровець виконує обов’язки нотаріуса в Болехові.
Святкування 200-річчя започаткування народної освіти в Болехові відбулося 29 жовтня 1994 року [4] на базі Болехівської середньої школи № 1 І-ІІІ ступенів (нині Болехівський ліцей № 1 «Академічний» Болехівської міської ради Івано-Франківської області) та розпочалося відкриттям двох виставок: фотовиставки «Шкільні роки» та «Квіти й українська вишивка». Продовжили святкування у Народному домі м. Болехова шкільною лінійкою та вечором спогадів, де були присутні голова Болехівської міської Ради народних депутатів Мирон Чекан, голова департаменту з гуманітарних питань і завідуючий міським відділом освіти Василь Юрів, інспектор міського відділу освіти Галина Бунчак директори Болехівської середньої школи № 1 різних періодів: Ігор Лаврович, Петро Лаврович, Михайло Мельник, вчителі Д. Ф. Бекеш, Клара Вінклер, Марія Годило, випускники школи різних років (серед них: Василь Щеглюк, Микола Дрінь, Микола Ониськів, Василь Кук).
У нашого місцевого краєзнавця Романа Скворія з нагоди того святкування були такі віршовані рядки [5]:
Ото ж, школо наша рідна
Й наші мудрі вчителі, –
Сійте вічні й благородні
Знання й правду по землі.
Наповнюйте наші душі
Чуттям честі і добра,
Бо множити все це мусить
Українська дітвора.
Джерела:
1. Альбом «Сторінки історії Болехівської середньої школи № 1». Музей історії міста Болехова імені Романа Скворія, ОФ 3670, з посиланням на: ЦДІАЛ (Центральний державний історичний архів України, м. Львів). Ф. 146. Оп. 85. Спр. 1922. Арк. 61-71.
2. Альбом «Сторінки історії Болехівської середньої школи № 1». Музей історії міста Болехова імені Романа Скворія, ОФ 3670, з посиланням на: «Рідна школа», № 2, 1933 р. С. 24.
3. AGAD (Archiwum Glowne Akt Dawnych w Warszawie). Kancelarie parafialne. Księgi metrykalne parafii wyznania rzymskokatolickiego archidiecezji lwowski, 1604-1945.Nr. mikr. A-73852, sygn. 56, s. 17, 23, 29, 128.
URL: http://surl.li/erifvs (дата звернення: 29.10.2024)
4. Інформація прес-центру Болехівської міської Ради, газета «Джерело», 15.11.1994. Музей історії міста Болехова імені Романа Скворія, ДФ 2562.
5. Скворій Р. На перехрестях вічності. Болехів, 2007. С. 58-59. Музей історії міста Болехова імені Романа Скворія, КН № 707 П-286.
0 Коментарів