Пам‘яткак місцевого значення церква Успіння святої Анни УГКЦ в м.Болехові

У ХVІІ ст. на місці сучасного храму стояла дерев’яна церква Св. Василія Великого, що належала до с. Довжка (іноді Должська Воля), поблизу знаходився монастир, де монахи переписували богослужбові книги. Збереглися дві з них: «Довжанське четвероєвангеліє», виготовлене в 1596 р. і описане Іваном Франком у статті «Довжанське четвероєвангеліє», та «Човганське тлумачне Євангеліє» (1603 р.). Книга «Тріодь пісна» (1767 р.), дарована в 1773 р. в офіру на храм Св. Василія Великого великим меценатом Іоаном Осташевим, згадується у церковних хроніках і зберігається у фондах музею історії міста Болехова імені Романа Скворія. Всі ці відомості свідчать, що Довжанський монастир та церква в той час належали до відомих центрів продукування книг.
   Внаслідок релігійної реформи імператора Йосифа ІІ у кінці XVIII ст. монастир і церква були знесені. Новий дерев’яний храм збудований у 1870 р. на місці старої церкви Св. Василія Великого. Будівля дерев’яна, двозрубна, одноверха, збудована за типом бойківської архітектури. Іконостас виконаний в стилі бароко. Розпис на стінах датується роком побудови святині, оновлений під час реставрації і добудови в 1993 р. У храмі зберігаються три давні запрестольні ікони: Св. Василія Великого, Св. Миколая, Успіння Св. Анни та привілейована грамота від 1924 р., подарована церкві Митрополитом Андреєм Шептицьким.
   Від часу побудови храму аж до ліквідації УГКЦ він вважався дочірнім до церкви Св. Жінок Мироносиць у Болехові. В різний період священиками тут були: Теофіл Горникевич, Іван Озаркевич, Теодот Ярема, Михайло Ганушевський, Володимир Сухий, Мирон Дочило.
Зараз це діючий храм, який належить громаді УГКЦ.