Гаїв Василь Ярославович (20.01.1978 – 29.10.22)

Гаїв Василь Ярославович народився в селі Козаківці 20 січня 1978 року в багатодітній сім’ї. Був другим у сім’ї, мав старшого брата і молодшу сестру.

Навчався в Козаківській середній школі. Після закінчення школи, пішов служити у армію. Відтак працював у школі опалювачем, деякий час – за межами України, був майстром на будівництвах. У 2000 році одружився, разом з дружиною Оксаною мали мрії, плани на майбутнє. У 2001 році у сім’ї народився синочок Назар. У 2009 році - донечка Анастасія. Дочекався Василь Ярославович і внуків - у 2020 році син Назар разом з дружиною народили собі донечку, а батькам – онучку, яку дідусь Василь дуже любив і тішився нею. 

Василь Ярославович понад усе любив сім’ю, радів успіхам і щастю своїх дітей та онучки. Чоловік без сумніву був вірним сином України, люблячим батьком та чоловіком. У любові до України зростали діти нашого Героя.

24 лютого 2022 року в Україну прийшла війна… Не знала родина Гаївих, що незабаром у хату постукає велике горе... 

На третій день війни, 27 лютого 2022 року, син Василя Ярославовича Назарій добровольцем вступив  до лав захисників і зараз перебуває у зоні військових дій на півдні України. Батько не міг залишатися дома, спокійно жити, в той час, коли його син виборював перемогу на передовій. Через три місяці Василь Ярославович теж приєднався до лав Збройних Сил України, щоб захистити Україну і свою сім’ю.

20 травня 2022 року територіальний центр комплектування та соціальної підтримки направив Василя Гаїва на Закарпаття у місто Мукачево проходити базову загальновійськову та фахову підготовку.

Після закінчення терміну навчання та набуття необхідних навичок чоловіка направили на службу в 27 Прикордонний загін імені Героїв Карпатської Січі Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України для виконання визначених завдань.

Тут боєць проходив військову службу  з 20 травня 2022 року до 29 жовтня 2022 року. Був старшим сержантом, молодшим інспектором прикордонної служби 1 категорії, 2 групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби (тип А) відділу прикордонної служби «Лужанка». 

Брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією російської федерації проти України. Віддано виконував службовий обов’язок, але дожити до перемоги, на жаль, не судилося…

  
44-річний головний сержант загинув 29 жовтня 2022 біля с. Володимирівка Волноваського району Донецької області при виконанні службового обов’язку.

Клята війна залишила невиліковний шрам на серці у дружини Оксани, без батька зосталися син Назарій, донька Анастасія, внучка Валерія-Олександра. 

Останній спочинок Герой знайшов у рідному селі. 

Указом Президента України від 24.01.2023  №29/2023 «Про відзначення державними нагородами України» за особисту мужність і самовідданість, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі, сумлінне служіння Українському народу посмертно нагороджений орденом «За мужність ІІІ ступеня».