Романюк Ярослав Володимирович (25.09.1992-02.12.2023)
25 кві, 2025 0 Коментарів 20 Переглядів

Романюк Ярослав Володимирович (25.09.1992-02.12.2023)

Війна, розв’язана російським загарбником, продовжує перемелювати людські долі і забирати життя. Віддав своє життя, щоб над нашою Україною засяяло сонце миру і спокою відважний молодий воїн Романюк Ярослав Володимирович.

Романюк Ярослав Володимирович народився 25 вересня 1992 року в Болехові. Тут виріс, навчався в Болехівському ліцеї №1 "Академічний".  Хлопець був хорошим сином, братом, прекрасним другом і побратимом. Завжди піклувався  про рідних, був для них опорою та підтримкою. Ті, хто знав Ярослава, згадують його як життєрадісну, товариську, щиру та привітну людину. Кажуть, він був чуйним, добрим та відповідальним. Допомагав іншим, ніколи не відмовляв ні в чому. 

Коли настав час захищати свою державу, не цурався, не шукав шляхів втечі, а без вагань вступив до лав ЗСУ. Був мобілізований Міжгірським районним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки Закарпатської області наприкінці січня 2023 року.  Хотів прекрасне мирне майбутнє для нас усіх і для нашої держави. Мужньо тримався на війні, бачив там усе, був на найскладніших позиціях.  Вірив, що все буде добре, що повернеться додому з Перемогою, мріяв створити сім'ю, працювати на благо вільної України, реалізовувати свої мрії. Але війна безжально забрала його молоде життя, залишивши в серцях рідних і друзів гірку порожнечу.
 
Відважно виконуючи бойове завдання, у 2 грудня 2023 року поблизу населеного пункту Роботине Пологівського району Запорізької області він зник безвісти. 

Рік та три місяці рідні  мати та рідні з болем у серці сподівалися на чудо, вірили, що їхній син, який зник безвісти, все таки живий. Кожен день був сповнений надії, кожен дзвінок чи повідомлення приносили сподівання, що ось-ось прийде звістка, що він повернеться. Але замість повернення  їхнього захисника живим додому вони отримали страшну новину, яка розірвала їхні серця: Ярослав загинув. Тіло полеглого воїна було повернуто в межах обміну та репарації загиблих. Він став ангелом в 31 рік. 

Громада схиляє голови в жалобі, віддаючи шану Ярославу. Його смерть — болючий удар, але й нагадування про те, якою ціною виборюється наша свобода. 


Вічна пам’ять тобі, Герою!Спи спокійно, Ярославе!


Світлини зустрічі загиблого захисника Ярослава Романюка https://bolekhiv-rada.gov.ua/news/main/15626-gromada-zustrila-poleglogo-geroja-jaroslava-romanjuka.html

Відеозапис зустрічі загиблого захисника Ярослава Романюка https://bolekhiv-rada.gov.ua/multimedia/video-gallery/15627-zustrich-zagiblogo-romanjuka-jaroslava-volodimirovicha.html

Світлини прощання із загиблим захисником Ярославом Романюком https://bolekhiv-rada.gov.ua/news/main/15634-vidvazhnij-zahisnik-doluchivsja-do-nebesnogo-legionu-zahisnikiv-ukrayini-gromada-poproschalasja-z-jaroslavom-romanjukom.html

Відеозапис прощання із загиблим захисником Ярославом Романюком

Хоменець Роман Божеславович (15.02.1974-25.10.2023)

Хоменець Роман Божеславович народився 15 лютого 1974 року в Гніздичеві. Своє дитинство та юні роки провів у Болехові. Навчався у Болехівському ліцеї №2 «Науковий». У 2000-х роках працював юристконсультом у виконавчому комітеті Болехівської міської...

Дяків Іван Володимирович (16.01.1997 - 22.07.2023)

Дяків Іван Володимирович народився 16 січня 1997 року в селі Козаківці. Він ріс у великій, дружній багатодітній родині, де було шестеро дітей, він зі своїм братом близнюком був наймолодший. У 2003 – 2014 роках навчався в Козаківській...

Цибик Василь Ярославович (18.02.1978-03.10.2022)

Василь Цибик народився 18 лютого 1978 року в місті Болехові. Протягом 1985 – 1994 роках навчався в Болехівській ЗОШ І-ІІІ ступенів № 2, а з 1994 р. до 1996 р. – у Болехівській ЗОШ І-ІІІ ступенів № 1 на вечірньому відділенні. У 1996-1997 роках...

0 Коментарів

Авторизація