Місцеві вибори 2020: місія здійсненна? Тези експертів

Менше ніж півроку залишилося до місцевих виборів 2020, які мають відбутися на новій територіальній основі. Обговорення новел Виборчого кодексу триває. Чи зможуть відбутися місцеві вибори на новій територіальній основі та яких змін потребує  Виборчий кодекс?

Про це та багато іншого говорили під час онлайн-конференції «Місцеві вибори 2020: місія здійсненна?» 6 травня 2020 року, у якій брали участь народні депутати України, представники Центральної виборчої комісії, органів місцевого самоврядування, експерти.

 

1 січня 2020 року вступив у силу Виборчий кодекс, а Закон «Про місцеві вибори» практично втратив чинність. Апробувати Виборчий кодекс українці зможуть на місцевих виборах, які мають відбутися відповідно до Конституції, 25 жовтня 2020 року.

Новий Виборчий кодекс частково вирішує питання округів без депутатів та партизації місцевих рад, але "відкритість виборчих партійних списків" експерти ставлять під сумнів. Відкритим залишається також питання обрахунку округів та виборців, адже децентралізаційні процеси ще тривають: розглядаються нові перспективні плани формування територій. Кодекс частково усуває проблеми попереднього Закону про місцеві вибори, але потребує доопрацювання. Такими були підсумки експертної дискусії "Місцеві вибори 2020: як обирати та обиратися за новими правилами", яка 26 лютого відбулася в Українському кризовому медіа-центрі у рамках Програми USAID DOBRE.

30 квітня 2020 року  Проект Закону про внесення змін до статті 225 Виборчого кодексу України (щодо розміру грошової застави) прийнято у першому читанні - грошову заставу планують зменшити у 9 разів.

 

Наразі обговорення Виборчого кодексу триває під час засідання профільного комітету.

Роман Лозинський, народний депутат України, партія “Голос”:

“Ми точно за зменшення виборчої застави. Ми однозначно за зменшення виборчої квоти, і від нас буде ініціатива щодо її зменшення. Бар'єри, які стали предметом широкого обговорення, ми однозначно підтримувати не будемо, тому що місцеве самоврядування і партійну, ідеологічну діяльність у Верховній Раді потрібно розділяти. Це різні речі, не потрібно це плутати, не потрібно маніпулювати. І дати можливість місцевим громадам висувати тих людей, яких вони бачили в діяльності, яким вони довіряють і які не повинні мати жодних зобов'язань перед політичними партіями. Ми розуміємо, що інституції мають значення, і зокрема виборчі інститути. Місцеві вибори мають дати поштовх розвитку місцевого самоврядування, особливо після складних років реформи, яку називають децентралізацією.

Тому очікуємо на вибори 25 жовтня і будемо в стінах парламенту робити все, щоб зайвих бар'єрів і змін правил гри перед самою грою не було”.

 

Сергій Надал, міський голова Тернополя:

Сергій Надал акцентує увагу на тому, що 5-відсотковий бар’єр для партії у розрізі всеукраїнського рейтингу - це нонсенс.

“Ми реально моніторимо ситуацію, і за результатами соціології мешканці міста мають одне ставлення до політичних партій, коли мова йде про вибори до Верховної Ради, і зовсім інше бачення, коли йде мова про вибори до місцевих рад. Тому що люди вже чітко навчилися розділяти питання, які потрібно вирішувати на загальнодержавному рівні, і проблеми, які потрібно вирішувати на міському рівні. Є моменти, коли в тому чи іншому місті, населеному пункті партія може набрати 70% підтримки виборців, але по Україні вона набере менше 5%, - говорить Сергій Надал. - Наприклад, у Тернополі, в багатьох містах Західної України є підтримка людей партій правого спрямування. В силу таких обмежень ці партії можуть не зайти в місцеві ради, натомість на їхнє місце може прийти інша політична сила, яка має дуже низький рівень підтримки на місцевому рівні, але в силу того, що набере понад 5% на загальноукраїнському рівні, автоматично потрапить до місцевої ради”.

 

Андрій Гевко, член Центральної виборчої комісії:

“Після прийняття змін до Державного бюджету на проведення місцевих виборів залишилося 1 мільярд гривень. Попередня цифра – 2,4 мільярда гривень. Різниця 1,4 мільярда  – це фінансування роботи членів виборчих комісій. Це критична ситуація, оскільки ми знаємо, що для людей на місцях, які працюють у виборчих комісіях, одним з мотивів є оплата їхньої праці, тож це впливає на якість їхньої роботи в виборчих комісіях. Це один з моментів.  Я маю надію, що до місцевих виборів це питання буде відкориговане, і ми зможемо отримати належну суму для того, щоби вибори можна було проадмініструвати і провести на належному рівні.

Доопрацювати закон про місцеве самоврядування, щоб разом з цими черговими виборами ми могли провести перші вибори старост по всій території України. Щоб повсюдність місцевого самоврядування збереглася, і люди мали звертатися безпосередньо в своїх селах, до того, хто представляє їхні інтереси в новостворених укрупнених громадах.

Також виклики, які стоять перед нами напередодні цих виборів це питання карантину. І якщо він буде продовжений, нам прийдеться вживати інших екстразаходів для того, щоби забезпечити безпеку людей, які будуть голосувати. Південній Кореї це коштувало орієнтовно 600 мільйонів гривень. Але тут проблема не стільки в коштах, як у спроможності організувати і забезпечити заходи безпеки, пов'язані з соціальним дистанціюванням, обробкою приміщень тощо.

Ще одним з ключових викликів є відсутність нової територіальної основи в Україні. Питання проведення виборів до районних рад є дуже гостре, адже виникають проблеми у зв’язку з тим, що у нас є громади, які повністю охоплюють територію районів, і є ОТГ, які знаходяться на межі 2-3 районів. І ці питання насправді потребують відповіді вже сьогодні для того, щоб Центральна виборча комісія могла ефективно на належному рівні провести вибори.

 

Ігор Попов, експерт Українського інституту майбутнього:

“Вибори можна провести без внесення змін до Виборчого кодексу, але в разі ухвалення ряду адміністративних рішень.

Дійсно, перша проблема – це адміністративно-територіальна реформа. Якщо зміни до Конституції відклали, і до виборів ніхто не буде змінювати конституційні повноваження органів місцевого самоврядування та місцевих державних адміністрацій, то адміністративно-територіальну реформу ще можна зробити. І перше – це рішення Уряду по зміні меж районів. Якщо райони укрупняти, то це треба робити зараз. Якщо протягом місяця буде остаточне рішення, то ми ще можемо більш-менш провести вибори вже  нові об'єднані районні ради. Це рішення виключно за Урядом - Верховна Рада делегувала Уряду повноваження змінювати межі районів.

Друге питання – це перспективні плани і формування ОТГ там, де їх ще немає. Знову-таки, це рішення треба приймати протягом місяця, тому що інакше це внесе додатковий хаос у виборчий процес.

Важливе питання фінансування. Я не розумію, чому Уряд виключив 1,4 мільярда зі статті субвенції на проведення місцевих виборів. Зараз цих “живих” грошей все одно немає, тож ця зміна не допомагає в антикарантинних заходах ніяк.

До середини червня я пропонував би виставити політикам дедлайн, що або максимум до кінця червня повинні набути чинності зміни до Виборчого кодексу, або треба офіційно оголосити, що ми працюємо за прийнятим Виборчим кодексом з усіма проблемами, які в ньому наявні. Адже якщо затягувати надалі, то знову-таки у нас не вистачить часу на адекватну підготовку.

Зменшувати заставу однозначно треба, але необхідно розуміти, що це призведе і до інших наслідків. Це означає, що якщо зменшити заставу в 9 разів, то на виборах того ж мера Тернополя, я думаю, може з'явитися 40 бажаючих стати міським головою та виставити списки. Хоча ми розуміємо, що велика частина з них буде спойлерами, технічними проектами і т.д.  В останній версії Виборчого кодексу до виборчого бюлетеню включаються назви всіх партій-суб'єктів виборчого процесу та інформація про 5 кандидатів від кожного суб'єкта. Всю цю інформацію треба якось включити у виборчі бюлетені, і поліграфічні можливості просто не дозволяють це все надрукувати. А виборчий бюлетень у нас має складатися з одного листочка, і текст має бути з однієї сторони. Це означає, що в деяких великих містах бюлетень будуть друкувати 6-м шрифтом, що прочитати просто ніхто не зможе. Тобто, всі ці наслідки також треба прораховувати”.

 

Олександр Корінний, голова Асоціації об’єднаних територіальних громад, голова Новоукраїнської ОТГ, Кіровоградська область:

“Ми маємо зробити все, щоби інституція місцевого самоврядування була сильною, а не щоби тимчасово певні парламентські чи непарламентські політичні партії, мали  перевагу завести своїх кандидатів, - говорить Олександр Корінний. - Зокрема, це стосується приналежності, наприклад, сільського, селищного чи міського голови до політичної партії. Конституція дає право сьогодні кожній людині бути вільним від політичного вибору. І також вона дає можливість всім обирати або бути обраними. Тому я і мої колеги категорично проти партизації. Більше того, практика у невеликих громадах показує, що, наприклад, в мене в раді (Новоукраїнська міська рада) був депутат, який працював 4 скликання. І всі 4 скликання був від різних політичних партій. Це говорить про те, що депутат працював на окрузі, допомагав людям, але змінювалася кон’юнктура місцевих політичних партій, вони реєструвалися, зникали, пропадали. А люди, знаючи депутата чи кандидата на міського чи сільського голову, знаючи його спосіб життя, дієвість, підтримку для певної території, його обирали.

Ми стикнулися з проблемою, що, до громади доєдналося 8 сіл, але ціла сільська рада, яка колись мала 6 сіл, свою раду, свого голову, втратила депутата в раді, тому що за квотним партійним принципом вони не набрали відповідної внутрішньої квоти в партії. І виходить така ситуація, що сьогодні 6 сіл позбавлені навіть одного депутата в раді. Ми категорично “за” мажоритарку на рівні сільських, селищних і міських об'єднаних територіальних громад. Тому що в такому випадку ми можемо забезпечити повсюдність місцевого самоврядування. Ми точно будемо знати, що кожне село буде мати в раді свого представника.

Я за те, щоби у нас були дієві механізми, і місцева влада могла спокійно виконувати свої повноваження і функції. Ми не маємо закладати системні конфлікти в саму систему виборів. Сьогодні на території одного й того ж самого невеликого села ми будемо обирати: а) голову громади б) депутатів; в) старосту.  І у селі починається головний конфлікт, коли люди починають не вирішувати господарські питання, не створювати умови для розвитку в селі культури, фізичної культури, сільського господарства, малого бізнесу, а починають між собою вправлятися в питаннях, варто чи не варто продавати землю та інше. Тому що вони представляють різні політичні партії, і кожен починає в першу чергу займатися політичними речами. Я за те, щоби політику повністю прибрати з сільських територій.

Ще одна позиція, - це можливість сільських, селищних, міських голів представляти свої інтереси в обласних радах. Не є логічним те, що голова, який найкраще, як правило, знає ситуацію, який має спільні проєкти розвитку в області, не може бути депутатом обласної ради, відстояти позицію своєї території в обласній раді. Я думаю, що таке обмеження також варто було би знімати”.

 

Олександр Солонтай, експерт Інституту Політичної Освіти:

“Щоб проводити місцеві вибори не потрібно ніяких змін до Конституції. Ми проводили місцеві вибори в 2015 році, вибори в об'єднаних громадах, і в 2010 році, і в 2006, і в 2002 роках. Тому зміни до Конституції точно тут не потрібні. Про адмінтериторіальну реформу проговорю окремо.

Позитивів у Виборчому кодексі більше, ніж негативів, якщо порівнювати з минулим законом. Тому я взагалі проти змін до Виборчого кодексу. Хіба щось вдосконалювати, на кшталт зменшення застави. Технічні зміни – це ще якось приймається. Але загалом Виборчий кодекс - це крок уперед як на парламентському, так і на місцевому рівні. І мені здається, що будь-які зміни до Виборчого кодексу зараз, тим паче у ході розгортання місцевих виборів, це просто зміна правил одними суб'єктами проти інших суб'єктів. Тому я проти змін до Виборчого кодексу.

Наведу кілька позитивів, на яких варто зробити акцент. По-перше, це гендерні права. Як на мажоритарному рівні, так і на рівні партійних списків Виборчий кодекс, на відміну від попереднього законодавства, забезпечив права різних статей.

Другий позитив Виборчого кодексу. На округи, де у нас 90 тисяч виборців (30 міст і 24 обласні ради) повертаються партійні програми.

Виборчий кодекс говорить, що внутрішньо переміщені особи голосуватимуть там, де вони налагоджують нове життя, і вони стають нарешті повноцінними учасниками місцевого життя, виборчого процесу. Тобто можуть не тільки балотуватися, але й голосувати. А це дуже важливо для побудови спільного бачення майбутнього громади”.

 

Роман Любченко, директор програм Міжнародної фундації виборчих систем:

“Ми вже почули дуже багато практичних моментів від різних учасників цього процесу. Я буду говорити з точки зору міжнародної спільноти, яка надає технічну підтримку Україні. Ми також вважаємо, що прийняття Виборчого кодексу наприкінці минулого року є помітним шляхом вперед для України, кроком назустріч до кращих світових практик і рекомендацій всіх світових експертів у виборчих процесах. Звичайно, ми розуміємо, що цей документ не є досконалий, і є речі, які треба змінювати, що є вкрай важливим, тому що менш ніж за 6 місяців ми очікуємо місцеві вибори, які стануть дуже важливими для нашої країни.

Міжнародна фундація виборчих систем, Офіс координатора проєктів ОБСЄ в Україні, Громадська мережа Опора, 13 квітня оприлюднили заяву, в якій закликали Верховну Раду України невідкладно відновити інклюзивні і прозорі публічні консультації щодо напрямків удосконалення положень Виборчого кодексу із залученням усіх зацікавлених сторін.

Саме тому 17 квітня Громадська мережа Опора і IFES зробили ще раз таке звернення про необхідність відновлення публічних консультацій. Більш того, тоді була представлена дорожня карта реформ, так, як бачить її міжнародна спільнота і деякі представники українського громадянського суспільства, яка описує дуже конкретні, практичні кроки, які треба зробити українському парламенту для того, щоб забезпечити проведення місцевих виборів за 6 місяців від сьогодні”.

“Загалом ми знаходимося в ситуації, коли час місцевих виборів наближається, часу для змін залишається дуже мало. Ми говоримо про те, що зміни у Виборчий кодекс не мають змінювати його кардинально, а радше правити технічні невідповідності чи проблемні моменти. Але ще раз ми наголошуємо на тому, що часу дуже мало. Ця робота має відбуватися, парламент має це обговорювати навіть в умовах карантину. І, на нашу думку, середина травня може стати цим крайнім терміном, коли ще буде ефективно приймати зміни до Виборчого кодексу, щоб забезпечити позитивне проведення місцевих виборів у жовтні”.