Минає річниця смерті відважного сина Болехівщини, Героя України Богдана Янишина

У війни немає розмежування за статтю, віком чи званням. Вона завжди забирає найкращих.

Сьогодні, 8 липня, минає річниця загибелі відважного сина Болехівщини, Героя України Богдана Янишина. 

31-річний Богдан, незважаючи на юний вік, був прикладом для інших побратимів, його бойовий дух вражав стійкістю і мужністю. Він з легкістю брався за будь-яке доручене йому завдання, адже мав бойовий досвід, який здобув  під час служби у зоні АТО.

За участь у АТО був нагороджений медаллю «Учасник АТО». Від Івано-Франківської облдержадміністрації отримав медаль «За бойову звитягу». А медаль «За службу державі» бійцю вручили за те, що на блокпосту затримав велику вантажівку, яка везла допомогу сепаратистам.

З перших днів повномасштабної війни пішов захищати рідну землю вдруге, бо розумів, що має досвід і треба захистити батька, дружину, рідних, кожного з нас. Богдан був турботливим сином, люблячим чоловіком, вірним другом, щирим українцем. Він хотів, щоб ніхто ніколи з українців не жив в окопах, мріяв домогтися справедливого суду для тих, хто винен у смерті, каліцтвах та інших злочинах проти нашого народу… 

Командир. Сержант. Людина. І все з великої букви – лише так друзі і товариші по службі згадують про загиблого Богдана.

Чорні та криваві руки окупантів обірвали життя молодому, мужньому, відважному синові України Богданові Янишину 8 липня 2022 року. Хлопець загинув під час бойового завдання від ран, несумісних з життям, отриманих у результаті детонації невідомого вибухового пристрою в районі сіл Широке Баштанського району  - Партизанське Миколаївського району Миколаївської області.

З того злощасного дня розпочався відлік днів без Богдана. Жителі громади довго не могли прийти до тями, не могли прийняти факту смерті молодої людини, якій, здавалося, тільки жити. Плакав чорний від горя батько, друзі і знайомі згадували про земляка, шукали логічне пояснення страшній трагедії, захоплювалися героїзмом і любов'ю до України, співчували батькові, дружині. Не вірили в те, що сталося, побратими.

Минув рік. Скорботний, важкий, тривожний. Пам'ять про Богдана Янишина живе і житиме вічно в його героїчних вчинках, патріотизмі, жертовності і любові до України.

Величний подвиг запеклої боротьби мужнього воїна, вірного Сина України, нашого Героя Богдана з російським окупантом не зітреться часом. Його ім’я навіки закарбоване в історії наших визвольних змагань за незалежність України.

Ми всі у вічному боргу перед батьками Богдана, котрі виховали мужнього патріота. І низько схиляємо голови перед дружиною, яка втратила коханого чоловіка.

Світла пам’ять та вічний спокій тобі, Богдане! Низький уклін вірному синові України!

Слава Захисникам України!