Навіки 23: Болехівська громада попрощалася з молодим захисником Андрієм Юзьківим

«Пішов із життя хлопець прекрасної душі, відкритого і доброго серця. Він жив, радів світу, людям, що оточували його. Був активним і життєрадісним, але проклята війна забрала життя Андрійка. Він мужньо виконував свій військовий обов’язок та загинув за вільне і мирне майбутнє України, загинув за кожного з нас…», - таким запам’ятала Андрія Юзьківа вчителька Болехівського ліцею № 1 «Науковий» Halina Hercyk.

Таким запам’ятаємо його ми всі, бо пам’ять про нього, молитва за спокій його душі – то найменше, що ми можемо зробити для нашого воїна. Він став рідним для кожного з нас, бо поріднили нас Україна та жорстока війна…

Сьогодні, 18 травня, громада попрощалася з молодим бійцем. Провести 23-річного Андрія Юзьківа останньою земною дорогою прийшли рідні друзі, однокласники, вчителі, побратими, представники місцевої влади, всі, хто знав хлопця. 

У день поховання сіре небо плакало рясним дощем, плакали рідні, друзі...Матір у своєму безмежному горі трималася лише завдяки підтримці донечки та рідних, які весь час були біля неї. Лише ясним поглядом з фотознімка із чорною стрічкою дивився на рідне місто і людей, які прийшли його провести в останню дорогу, юний Андрій. 

Біля рідного дому бійця за участю священників Болехівського деканату ПЦУ і УГКЦ відбулася поминальна панахида. 

Під час прощання з воїном отець-декан ПЦУ Болехівського деканату Іван Петрів зазначив: «На жаль, втрачаємо цвіт нації. Велику любов показав нам усім покійний новопреставлений воїн до України. Ставши на захист країни, не шкодуючи свого життя, Андрій зробив усе, щоб наблизити нашу спільну перемогу. Для нас він є прикладом того, як треба ставитися до держави, до своїх ближніх, до своєї справи. Нехай Господь приймає його жертву, яку він залишає на спогад про себе. Дякую Воїну за його подвиг. Вічна пам’ять».

З повними очима сліз, з тугою на серці, з красивими букетами квітів у руках, під тужливу мелодію оркестру, в супроводі військових  траурна процесія провела померлого захисника України до місця останнього спочинку…

Церемонія прощання з воїном завершилася виконанням Гімну України «Ще не вмерла Україна» та автоматною чергою. Жовто-синій стяг, який огортав домовину полеглого, військові вручили матері бійця на вічну пам’ять про подвиг сина, захисника і Героя України.

Важко сприймати смерть наших захисників. Важко знайти потрібні слова втіхи та підтримки для рідних, близьких і знайомих. Важко дивитися на сльози матері, яка обіймала востаннє свою дитину…

Щирі співчуття родині загиблого воїна-захисника. Нехай спільні молитви полегшать гіркоту втрати і родинне горе, а Господь дасть вам сили пережити горе, яке ніколи не мине, не забудеться, не зміліє. 

Спочивай з миром, Андрію! Нехай пухом та пером тобі буде рідна земля!

Слава Україні! Героям Слава!