Болехів у скорботі провів останньою земною дорогою свого Захисника Миколу Чекаловського… 🇺🇦
Сьогодні громада навколішки зустріла скорботний кортеж на перехресті вулиць Данила Галицького і Озаркевичів. У цій мовчазній шані було все — біль, вдячність і безмежна любов до свого Героя. Люди ставали на коліна, схиляли голови, не стримували сліз… Бо повертався додому воїн, який віддав своє життя за кожного з нас.
Відтак у Соборі святих Жінок Мироносиць відбулася панахида. Священнослужителі Православної церкви України та Української греко-католицької церкви спільно піднесли молитви за упокій душі новопреставленого воїна, просячи Господа прийняти його у місці світлому, місці спокійному, де немає ні болю, ні печалі, ні зітхання…
Отець-декан Болехівського деканату ПЦУ Іван Петрів звернувся до присутніх зі словами, що пронизували серце, закликавши всіх не переставати молитися за Героя, який поклав своє життя за Україну, за мир і свободу свого народу. Від імені полеглого воїна він попрощався з рідними, близькими, сусідами, побратимами, церквою Христовою та попросив прошення у них.
Після спільної молитви скорботна процесія вирушила до кладовища. У тиші, яку розривали лише звуки жалобної мелодії оркестру та плач рідних, друзів, сусідів Миколу Чекаловського провели останньою земною дорогою…
Його поховали з усіма військовими почестями — як справжнього воїна, як Героя, який до останнього подиху залишався вірним Україні.
Сьогодні Болехів плаче…
Плаче родина…
Плаче громада…
Але разом із болем у наших серцях — велика вдячність.
Вічна пам’ять і слава Герою… 
Щирі співчуття родині, близьким і побратимам.
Розділяємо ваш біль. Молимося разом з вами.
Герої не вмирають…
0 Коментарів