55 імен — один забіг: у Болехові бігли за Героїв, які віддали життя за Україну

30 серпня Болехів приєднався до Всеукраїнського забігу «Шаную воїнів — біжу за Героїв України». Близько сотні учасників вийшли на старт, аби пробігти за полеглих захисників. Особливим цей забіг зробило те, що за кожного із 55 загиблих Героїв Болехівської громади цього дня бігла людина, несучи на грудях його ім’я та прізвище.

Цього дня на старт виходили не заради секунд, медалей чи спортивних результатів. У Болехові бігли за пам’ять.

Серед майже сотні учасників — родичі полеглих Героїв, їхні друзі та побратими, а також усі, хто захотів долучитися до цієї важливої ініціативи. Для кожного це був особливий забіг, адже на стартовій табличці кожного учасника було написане ім’я конкретного захисника.

55 Героїв — 55 імен, які цього дня знову звучали на вулицях рідного міста.

Перед початком забігу учасників привітала заступниця міського голови Ілона Калитин. Вона подякувала всім присутнім за участь та за те, що вони своїм прикладом допомагають зберігати пам’ять про тих, хто загинув, захищаючи Україну.

А далі був старт.

Маршрут пролягав центральними вулицями Болехова. Учасники долали дистанцію, тримаючи в думках та серці тих, за кого бігли. Для когось поруч були рідні та знайомі, для когось — побратими, а для когось людина, яку він особисто ніколи не знав. Та всіх об’єднувало одне — бажання вшанувати Героїв і не дозволити їхнім іменам зникнути з нашої пам’яті.

Це був забіг, у якому кожен фініш мав значення, але результат вимірювався не часом.

Бо коли на грудях учасника — ім’я твого сина, чоловіка, батька чи друга, кожен крок набуває іншого сенсу. Коли поруч біжить побратим загиблого — це вже не просто спортивний захід. Це спосіб ще раз пройти частину дороги разом із людиною, якої фізично більше немає поруч.

А для тих, хто просто долучився до забігу, — можливість сказати своє просте й важливе: «Я пам’ятаю».

Українська історія сьогодні пишеться не лише на фронті. Вона пишеться і в тилу — у наших вчинках, у тому, як ми бережемо пам’ять, як виховуємо дітей, як називаємо імена своїх Героїв і як розповідаємо про них наступним поколінням.

Саме тому такі заходи мають значення.

Адже за кожним із 55 імен — життя. Родина. Друзі. Мрії. Людина, яка могла б сьогодні бути поруч.

І цього дня за кожного з них у Болехові бігла людина.

Бігла, щоб пам’ятати.
Бігла, щоб шанувати.
Бігла, щоб сказати: їхній подвиг не забутий.

Завершився забіг, але його головний зміст залишається з нами — пам’ять не має фінішу.

Вічна пам’ять кожному, хто віддав життя за Україну.

Шана Героям. Слава Україні!