Дороги, туризм, екологія і вівчарство: чого Прикарпаття очікує від Державної програми розвитку регіону українських Карпат на 2020-2022 роки

Днями в Івано-Франківську відбувся круглий стіл з обговорення перспектив розвитку гірських територій українських Карпат. Захід організований Українською асоціацією районних та обласних рад в рамках діяльності Ресурсного центру зі сталого місцевого розвитку.

Під час заходу Жанна Табанець, директор департаменту економічного розвитку, промисловості та інфраструктури Івано-Франківської ОДА, зазначила, що з усіх запропонованих областю проектів, загальна сума реалізації яких перевищує 15 млрд грн, будуть обрані першочергові - ті, які найбільше сприятимуть розвитку карпатського краю, матимуть економічний і соціальний ефект, створюватимуть умови для залучення інвестицій.

За її словами, найбільшою проблемою гірських територій регіону є погана дорожня інфраструктура. На вирішення цієї проблеми потрібно і найбільше грошей. Ресурсів області, звичайно, не вистачає.

«Багато доріг і мостів у нас в поганому стані, в тому числі і через часті повені. І це негативно впливає на усі сфери економіки регіону. Зараз ми маємо проектів на будівництво та реконструкцію доріг загального користування державного та місцевого значення протяжністю 765 км на суму 8,5 млрд грн», - сказала Жанна Табанець.

Марія Савка, перший заступник голови Івано-Франківської ОДА, висловила навіть пропозицію зробити розвиток гірських доріг пріоритетом в 2020 році. «Навіщо розпорошувати ресурси? Треба дати основу для подальшого розвитку», - сказала вона.

У свою чергу, Ігор Довірак, голова Печеніжинської селищної ОТГ, голова Асоціації ОТГ Прикарпаття, заявив, що область має варіант вирішення проблеми принаймні місцевих доріг. «Ми пропонуємо, щоб гроші, які будуть передбачені в державному бюджеті на ремонт місцевих доріг, з 2020 року віддали на рівень громад, а не районів чи області. Тоді усе стане нам зрозуміло. Громади бачитимуть, скільки доріг мають відремонтувати на своїй території, скільки грошей дає держава, скільки грошей є в місцевому бюджеті, і може вже будувати конкретні плани. За нашими підрахунками, такий підхід дозволить вирішити проблему місцевих доріг за три – максимум п’ять років. Впевнений, громади не побояться взяти на себе таку відповідальність і готові будуть звітувати за ці гроші і перед людьми, і перед державою», - сказав Ігор Довірак.

Велику надію покладають в Івано-Франківській області на розвиток туризму та туристичної інфраструктури.

«Минулого року Прикарпаття відвідало близько 4 млн людей, 80 % з них їхали саме у гірські райони. Більша частина – це українці, які перебувають тут, в середньому 3-4 дні. Вони їдуть в гори відпочивати, лікуватися, чи кататися на лижах. Отже маємо розвивати відповідну інфраструктуру і послуги: створити нові туристичні атракції, відкрити нові музеї і майстерні, дегустаційні зали, розвивати туристичні маршрути, проводити фестивалі тощо», - повідомив Олександр Зрайко, начальник управління міжнародного співробітництва, євроінтеграції, туризму та інвестицій Івано-Франківської ОДА.

Так в напрямку туризму за рахунок Державної програми на Прикарпатті планують відновлення вузькоколійної залізниці, будівництво гірськолижного курорту, культурно-мистецького центру, розвиток туристичних кластерів, відновлення замків тощо.

Також збільшенню туристичного потоку з-за кордону сприятиме відкриття пункту пропуску на українсько-румунському кордоні.

Багато з поданих проектів стосуються вирішення екологічних проблем: будівництво та реконструкція полігонів твердих побутових відходів, встановлення систем сортування та переробки сміття, проведення заходів з захисту від підтоплень, будівництво та реконструкція каналізаційних та очисних споруд тощо.

За словами представників місцевої влади, через брак фінансування цієї галузі, річки, ліси і гори Карпатського регіону знаходяться в незадовільному стані і потребують державної підтримки. При цьому зазначалося, що екологічні проблеми варто вирішувати в тому числі в рамках транскордонної співпраці.

Василь Стефурак, фермер, голова Асоціації вівчарів Прикарпаття, на рівень держави запропонував винести також питання розвитку вівчарства. «Вівчарство - галузь поетична, але найбільш занедбана. Якщо так продовжуватиметься, скоро гуцулів, що пасуть вівець в горах, ми бачитимемо лише на картинках. Щоб врятувати галузь, ми вже допомагаємо людям розводити хороші породи вівець, але лише наших зусиль замало. Це має бути на державному рівні. І тут не треба мільярдів. В масштабах держави потрібні копійки», - вважає він.

Підсумовуючи захід він зазначив, що Міністерство чекає від області якісних проектів, які матимуть мультиплікаційний ефект, дійсно розвиватимуть території, а не лише лататимуть діри. «Ремонтувати дахи, вікна і двері ви вже можете самі. Завдяки децентралізації для цього в регіонах і громадах з’явилися ресурси. Оберіть з ваших проектів ті, які є дійсно розвитковими і потребують державної підтримки. Нехай їх буде небагато, але вони мають працювати на майбутнє», - сказав В’ячеслав Негода.

Під час заходу перший заступник Міністра також висловив думку, що успішним карпатський регіон зроблять не лише доплати до зарплат і пенсій, а насамперед - розвиток інфраструктури та бізнесу.