12 жов, 2020 0 Коментарів 538 Переглядів

МОН прогнозує зміну ландшафту потрібних професій, – Сергій Шкарлет

Тенденція до неоіндустріалізації, впровадження концепції Індустрії 4.0, розвиток ІТ-технологій, екологічні проблеми – у найближчі 5–10 років змінять ландшафт найбільш потрібних професій. Про це йдеться в проекті Стратегії розвитку вищої освіти в Україні на 2021-2031 роки

, який розміщений на сайті МОН для громадського обговорення.«Ми прогнозуємо, що в майбутньому «чисті» гуманітарні спеціальності відійдуть на другий план, а технічні, інженерні, навпаки, будуть найбільш потрібними. Професії, пов’язані із забезпеченням здоров’я, навчанням, наданням індивідуальних послуг, творчістю залишаться актуальними, оскільки не можуть бути заміщені автоматизованими системами навіть із використанням штучного інтелекту. Водночас зростає потреба у фахівцях біологічного напрямку, особливо у сфері біоінженерії, біотехнологій, фармації тощо. Ці тенденції вимагають посилення природничо-наукової підготовки майбутніх фахівців разом із набуттям ними ІТ-навичок», – зазначив у своєму Telegram-каналі

т.в.о. Міністра освіти і науки України Сергій Шкарлет.За оцінками світових експертів, оприлюдненими у Forbes, BBC, Trade Schools Colleges, та експертів дослідницької групи «Digitale Transformation» Науково-дослідного інституту майбутніх трудових відносин (м. Бонн), найбільш потрібними будуть фахівці, які можуть проектувати, впроваджувати нову техніку і технології з урахуванням викликів майбутнього, а також професії, пов’язані із забезпеченням життя та здоров’я людини:

технології майбутнього – архітектор територій, фахівець з робототехніки, інженер-проектувальник різного профілю, фахівець з 3D-друку, розробник та диспетчер безпілотних апаратів, космогеолог;
ІТ-технології та дані – проектувальник «розумного середовища» та «розумних будівель», програміст, аналітик даних, фахівець-аналітик з кібербезпеки, розробник технологій блокчейн, розробник віртуальної або доповненої реальності, фахівець із цифрового контенту, цифровий лінгвіст;
екологізація виробництва та життя – екоаналітик у будівництві, фахівець з альтернативної (сонячної, вітрової тощо) енергетики, біоетик, ресайклінг-дизайнер, фахівці з «сіті-фермерства»;
здоров’я людини – біогенетик, біоінженер, біоінформатик, біофармаколог, телехірург, ІТ-лікар, медична сестра, фізіотерапевт, нейропсихолог.

Нагадаємо, проект Стратегії передбачає

розвиток університетської інфраструктури, кадрового потенціалу, фінансову автономію закладів.