14 кві, 2022 0 Коментарів 1 108 Переглядів

Призупинення діяльності та простій: які відмінності?

Зокрема, причиною простою є будь-які обставини, яку зумовили призупинення роботи, а для призупинення дії трудового договору є відсутність роботи та її виконання працівником під час воєнного стану

Управління Державної служби України з питань праці пояснює в чому різниця між простоєм та призупиненням дії трудового договору.

Простій – це призупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами.

Призупинення дії трудового договору – це тимчасове припинення роботодавцем забезпечення працівника роботою і тимчасове припинення працівником виконання роботи за укладеним трудовим договором у зв’язку з військовою агресією проти України, що виключає можливість надання та виконання роботи.

В чому їх різниця:

1. причина (підстава):

простою є будь-які обставини, яку зумовили призупинення роботи;
призупинення дії трудового договору є відсутність роботи та її виконання працівником під час воєнного стану;

2. період:

простій може бути без обмеження часу;
призупинення можливе лише на період дії військового стану;

3. ініціатор:

рішення про простій приймає роботодавець;
ініціатором призупинення дії трудового договору можуть бути як роботодавець так і працівник;

4. для кого:

простій може бути для всього підприємства, або відділу або конкретного працівника;
призупинення дії трудового договору носить індивідуальний характер, тобто один наказ щодо одного працівника;

5. оплата:

при простої виплачується не нижче 2/3 окладу, з вини працівника простій не оплачується;
при призупиненні дії трудового договору заробітна плата не виплачується;

6. наказ:

видається наказ в обох випадках;

7. пенсійний стаж:

у період простої у разі виплати 2/3 окладу стаж зараховується;
у період призупинення дії трудового договору стаж не йде, оскільки не сплачується ЄСВ.

Чи потрібно нараховувати індексацію під час воєнного стану?

Так. Законом України від 15.03.2022 р. №2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», який набрав чинності 24.03.2022 встановлено особливості трудових відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами, на період дії воєнного стану. Зазначеним вище Законом зміни до ст. 95 КЗпП, ст. 33 Закону України «Про оплату праці» не вносились. Тому в період між переглядом розміру мінімальної заробітної плати індивідуальна заробітна плата підлягає індексації.

Призупинення дії трудового договору в період війни – хто може ініціювати?

Починаючи із 24.03.2022 року діють особливості трудових відносин в умовах воєнного стану, визначені Законом №2136.

Серед його норм – призупинення дії трудового договору (ст. 13 Закону №2136).

Ініціатором призупинення трудового договору можуть бути як роботодавець, так і працівник.

Про призупинення дії трудового договору роботодавець та працівник за можливості повинні повідомити один одного у будь-який доступний спосіб.

Чи нараховувати ЄСВ у випадку призупинення дії трудового договору в період воєнного стану?

Починаючи із 24.03.2022 року діють особливості трудових відносин в умовах воєнного стану, визначені Законом №2136. Серед його норм – призупинення дії трудового договору (ст. 13 Закону №2136).

Оскільки на час призупинення трудового договору зарплату роботодавець не виплачує, то відсутня база нарахування ЄСВ, і відповідно ЄСВ не сплачують.

Однак, роботодавець також повинен фіксувати розмір ЄСВ, який підлягав би виплаті із сум зарплати та компенсаційних виплат, які б виплачувалися працівникові, якщо такого призупинення трудового договору не було б.

Відшкодування цих платежів на час призупинення дії трудового також буде покладено на державу, що здійснює військову агресію проти України.