У зажурі та з нестерпним болем зустріли жителі громади свого Героя Андрія Федьківа

Ніщо так не об’єднує людей, як біда. Сьогодні вона на всіх одна… Війна...

Вже вісім років наша країна втрачає кращих своїх синів і дочок, які захищають нас у війні з російською федерацією та її найманцями. Наш народ переживає найтрагічніші сторінки своєї історії. Серце крається від жалю за всіх загиблих у цій кривавій та лютій війні. Болить душа за мужніх Героїв, які віддають найцінніше – своє життя – для того, щоб ми з вами могли жити.

 На жаль, сьогодні наша громада знову схилила свої голови у глибокій скорботі… Сьогодні, до рідної домівки привезли тіло нашого воїна, мужнього захисника, жителя с. Бубнище Андрія Федьківа. 

Не холод пробирається до самих кісток, а знову нестерпний біль утрати, хвилини очікування, зустрічі й прощання із загиблим воїном, пронизливі звуки сирени, які сповіщають, що везуть тіло Героя. 

За маршрутом слідування траурного кортежу жителі Болехова, Тисова та Поляницького старостинського округу вийшли, щоб навколішках зустріти воїна, який віддав своє життя за Україну. 

Зустріти Андрія та помолитися за його душу вишли чи не всі односельчани в рідному Бубнищі з настоятелем храму отцем Григорієм. Живим коридором з запаленими свічками вздовж села від малого до старого жителя села віддали свою останню шану, повагу і безмежну вдячність.  

Залилась слізьми рідна оселя Героя Федіва Андрія Петровича - він повернувся назавжди, аби тут спочити вічним сном. 

Сумуємо та схиляємо голови у скорботі перед світлою пам’яттю Героя, який захищав нас у війні з російським агресором. Він назавжди залишиться живим у серцях людей та буде поряд з нами. Світла пам’ять та вічний спокій!