Рятувальники нагадують: випалювати суху рослинність заборонено!

Початок весни відкриває сезон пожежонебезпечного періоду. Період року, під час якого масово виникають пожежі в екосистемах. Цей період розпочинається з моменту сходження снігового покриву з поверхні ґрунту навесні та закінчується з настанням вологостійкої осінньої погоди. Посушливі погодні умови сприяють збільшенню пожеж в екосистемах. Як наслідок, рятувальники закликають людей зменшити людську участь, як фактор впливу на виникнення пожежі, тобто не провокувати виникнення пожеж та дотримуватись певних правил поведінки. 

Станом на 01.04.2024 року на території Калуського району виникло 97 пожеж в екосистемах, а за аналогічний період 2023 року 37 пожеж. Причиною 90% пожеж в природних екосистемах є діяльність людини. Для кожного власника приватної земельної ділянки мабуть вважається нормою спалювати сміття на своїй присадибній чи дачній ділянці. Проте, внаслідок необережного поводження з вогнем, чи звичайної людської халатності й необачності на відкритих територіях, господарських угіддях, уздовж транспортних магістралей, на узбіччях і навіть практично у центрі населених пунктів горить суха рослинність. Кількість таких пожеж постійно зростає. Шкідливість від самовільного й неконтрольованого спалювання рослинних залишків різностороння та приховує у собі велику небезпеку як для екосистеми так і для здоров’я самої людини. Вогнем знищуються не лише сухостій, але й насіння і коріння живих рослин, пошкоджуються нижні частини дерев і кущів, погіршується якість ґрунтів, що призводить до зниження урожайності. На перший погляд такі собі спалювання сухої рослинності можуть призвести до масштабних пожеж, та в подальшому перекидатись на будівлі. 

Паліям слід задуматись, чи варто випалювати суху траву, бур’ян, опале листя та сміття. Так, перетворюючи екосистеми на згарище, люди наносять шкоду навколишньому середовищу, собі та оточуючим, а також додають роботи пожежним, які ризикують своїм життям та здоров’ям приймаючи виклик у боротьбі з небезпечними неконтрольованими пожежами. 

Спалювання сухої трави, опалого листя та інших рослинних залишків, заборонене законодавством України. Відповідальність за порушення цієї норми передбачена Кодексом України про адміністративні правопорушення і тягне за собою накладення штрафу. 

Стаття 77 КУпАП «Порушення вимог пожежної безпеки у лісах». Порушення вимог пожежної безпеки в лісах тягне за собою накладення штрафу: на громадян - від 1 530 грн. до 4 590 грн.; на посадових осіб – від 4 590 грн. до 15 300 грн. 

Знищення або пошкодження лісу внаслідок необережного поводження з вогнем, а також порушення вимог пожежної безпеки в лісах, що призвело до виникнення лісової пожежі або поширення її на значній площі передбачає суми штрафів: на громадян – від 4590 грн. до 15300 грн.; на посадових осіб – від 10 710 грн. до 30 600 грн. Стаття 77-1 КУпАП «Самовільне випалювання рослинності або її залишків».

Випалювання стерні, луків, пасовищ, ділянок зі степовою, водно-болотною та іншою природною рослинністю, рослинності або її залишків та опалого листя на землях сільськогосподарського призначення, у смугах відводу автомобільних доріг і залізниць, у парках, інших зелених насадженнях та газонів у населених пунктах без дотримання порядку, встановленого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища тягне за собою накладення штрафу: на громадян – від 3060 грн. до 6120 грн.; на посадових осіб – від 15 300 грн. до 21 420 грн. Ті самі дії, вчинені в межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду, передбачають за собою накладення штрафу: на громадян – від 6120 грн. до 12240 грн.; на посадових осіб – від 21 420 грн. до 30 600 грн. 

Відповідно до статті 55 Кодексу цивільного захисту України п 3. Забезпечення пожежної безпеки покладається на власника (власників) земельної ділянки та іншого об’єкта нерухомого майна або наймачів (орендарів) земельної ділянки та іншого об’єкта нерухомого майна, якщо це обумовлено договором найму (оренди), а також на керівника (керівників) суб’єкта господарювання.