Які законопроекти нова Верховна Рада має розглянути в першу чергу? Пояснюють експерти РПР

Експерти Реанімаційного пакету реформ оприлюднили список 20 законопроектів, які, на їхню думку, мають бути пріоритетними для нового парламенту. Вони стосуються реформи децентралізації, охорони довкілля, державного управління, сектору національної безпеки та економіки. Також коаліція РПР надіслала керівництву парламентських фракцій детальний документ з пропозиціями дій для парламенту.

«Ми б дуже хотіли, щоб нова влада, спираючись на найкращі напрацювання старої влади, врахувала ці поради, і бажаємо їм успіху – ми всі живемо у цій країні і працюємо на цю країну. Усе залежить від бажання нової влади співпрацювати не лише зі своєю великою фракцією, але й експертами з громадянського суспільства, тому що врядування – це великий інтелектуальний виклик», – зазначив Ігор Бураковський, співголова Ради «Реанімаційного пакету реформ», на прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі.

Які ініціативи найважливіші і чому?

В Україні 1356 затверджених об’єднаних територіальних громад, незатверджених залишається менше 300.

Анатолій Ткачук, член Ради «Реанімаційного пакету реформ»: «Зараз в децентралізованій Україні проживає 70% населення. Але розрив між децентралізованою Україною та ієрархічною постійно зростає: багаті багатіють швидше, бідні бідніють швидше… чим довше це буде продовжуватися, тим швидше буде відкат, тому що балансувати територію, яка не децентралізована, треба буде в ручному режимі, а райради та рай адміністрації у районах, де створені громади, не знають чим зайнятися – тому борються з місцевим самоврядуванням.

Зараз у нас є унікальна можливість швидко завершити реформу: затвердити адміністративно-територіальний устрій України. Це можна зробити протягом вересня, ухваливши один закон з 24 додатками або 24 закони, які затверджують адміністративно-територіальні одиниці у кожній області».

– Друге: треба ухвалити закон про засади адміністративно-територіального устрою, який дасть можливість ліквідувати проблеми, які вже виникли: коли через лобізм були утворені неспроможні громади

– Третє: треба ухвалити зміни до закону про регулювання містобудівної діяльності. Закон ухвалений у першому читанні.

– Потрібно переглянути систему місцевих виборів – щоб місцеві ради не перетворювалися на політичні структури, а працювали на розвиток територій. Якщо це буде зроблено, перші місцеві вибори можуть бути проведені навесні, або навіть у грудні цього року.

– У середньостроковій перспективі потрібно ухвалити нову редакцію законів про місцеве самоврядування в Україні та про місцеві державні адміністрації. Також – внести зміни до кодексу законів про адміністративні правопорушення: розширити повноважень органів місцевого самоврядування щодо штрафів за порушення, скоєні за межами населених пунктів. Усі ці законопроекти готові і в хорошому стані.

 

  

Олена Кравченко, виконавчий директор МБО «Екологія. Право. Людина»: «Ми сподіваємося, що ще вдасться переконати президента і керівництво, що у цій країні має бути окреме Міністерство охорони довкілля, або хоча б забезпечити баланс фахівців: у нас величезні проблеми із забрудненням атмосферного повітря, лісами, видобутком бурштину, території у зоні бойових дій на Донбасі – на межі екологічної катастрофи.

Поєднання Міністерства енергетики та охорони довкілля закладає ідеологічний конфлікт. Є аргумент, що в інших країнах охорона довкілля поєднана з іншими галузями – так, але вона поєднана зі сталим розвитком, з туризмом, сільським господарствам. Але в країні, де пріоритетом є вугільна промисловість, ядерна енергетика, а не зелені види енергетики, цікаво, як це міністерство буде проводити стратегічну екологічну оцінку програм з розвитку гідроенергетики тощо… Команда попереднього міністра заклала глибокі підвалини справжніх проєвропейських реформ у сфері охорони довкілля. Скасовувати це міністерство з аргументом, що воно неефективне, а тому непотрібне – це те саме, що руйнувати фундамент недобудованого будинку».

Протягом останніх років підготували, але ще не прийняли багато ініціатив. Вони мають бути пріоритетом для нової влади:

– Пакет законопроектів щодо управління відходами: рамковий закон про управління відходами, закон про батарейки і акумулятори, відходи електричного та електронного обладнання, упаковки відходи упаковки.

– Про державну інспекцію з охорони довкілля, який також пов’язаний з законом про посилення відповідальності за порушення у сфері охорони довкілля.

– Закон про території Смарагдової мережі: для збереження природних оселищ та природної фауни і флори

– Зміни до законів про жорстоке поводження з тваринами.

 

  

Про початок роботи Верховної Ради й уряду:

– Несправедливо, що найбільша фракція зайняла усі найближчі місця – фракції повинні були б мати рівний доступ до трибуни

– Формування уряду за один день – тривожний симптом: це означає, що уряд не формувався прем’єр-міністром, він не мав на це часу. Це означає, що все було вирішено кулуарно наперед, і якщо уряд формується ззовні, то потім він і керується ззовні.

– Скорочення комітетів до 23 з 28 – позитивний крок. Але чисельний склад комітетів – від 5 до 35 членів, і навіть якщо у комітет хоче йти працювати ще декілька депутатів – цього не можна зробити.

«Логіка парламентських комітетів у тому, що між ними має бути рівномірно розподілене навантаження. Єдине моє пояснення, навіщо це зробили – щоб забезпечити собі у кожному комітеті більшість».

– Об’єднання 4 міністерств – дискусійне питання. Якщо міністр відповідає за більшу кількість політик – він зможе приділяти кожній менше уваги. Також незрозуміло, чому у складі уряду так і немає першого віце-прем’єр міністра, як це передбачено Конституцією і законом України про Кабінет Міністрів.

Про пріоритетні завдання для нової Верховної Ради:

– Потрібно якнайшвидше прийняти закон про Кабінет міністрів та центральні органи виконавчої влади в новій редакції. Вже є законопроект у дуже гарній якості;

– Проект закону про адміністративну процедуру – для захисту громадян у відносинах з чиновниками;

– Новий закон про референдум – щоб було чітко виписане законодавство, і не було спокуси зловживати цим інструментом.

 

  

«Бюджет Міністерства оборони складає 100 мільярдів гривень. Але, на жаль немає механізмів, щоб громадянське суспільство могло контролювати ці витрати, щоб здійснювався парламентський нагляд за цими витратами».

– Потрібно посилити спроможність парламентського комітету з безпеки, оборони та розвідки для нагляду за оборонним бюджетом, закупівлями

– Потрібно приймати закон про захист секретної інформації – це дозволить збільшити прозорість і підзвітність сектору. Президент пообіцяв, що першочергово внесе його до парламенту.

– Реформувати системудержавного оборонного замовлення. Зараз більш ніж 90% інформації засекречено. Фінальної версії закону немає, але завершити роботу над ним можна досить швидко.

– Реформа СБУ: у неї мали б лишитися функції контррозвідки, захисту державної таємниці та боротьба з тероризмом.

– Вчорашнє призначення цивільного міністра оборони, який є експертом у сфері – позитивний крок: це частина переходу до євроатлантичних стандартів.

 

  

«Я очікую плану дій Кабінету міністрів, показників ефективності, яких вони хочуть досягнути, тому що зараз звучать різні заяви. Треба розуміти, що для України підвищення темпів економічного розвитку – це питання виживання».

– Потрібно приймати проект закону про службу фінансових розслідувань. Зараз у галузі економіки працює низка правоохоронних та інших структур. Це створює конфлікт інтересів і кришування окремих видів бізнесу. Потрібно створити службу фінансових розслідувань, щоб вона перебрала на себе ці функції.

– Приймати закон про консолідацію функцій державного регулювання ринку фінансових послуг.

«Національний банк зараз працює за найвищими стандартами, що б не казали про окремих персоналій… але є небанківський сектор, велика кількість акціонерних товариств, неврегульовані структури. Лібералізація передбачає, у тому числі, жорстке регулювання. Криза 2007-2009 років показала, що коли певні сектори фінансових послуг випадають з державного регулювання – одразу виникають проблеми».

– Закон щодо запобігання надмірного тиску на суб’єктів господарювання заходів державного нагляду, та посилення захисту суб’єктів господарювання від неправомірних дій або бездіяльності дозвільних органів.