Назавжди в пам’яті

Цей жалобний день відзначається в країніщорічно відповідно до Указу Президента України №621/2019 від 23.08.2019 задля гідного вшанування пам’яті військовослужбовців і учасників добровольчих формувань, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України, увічнення їх героїзму, зміцнення патріотичного духу в суспільстві. Для відзначення дня пам’яті та героїзму загиблих захисників було обрано саме цю дату, оскільки її приурочено воєнним подіям на сході України, коли під час Іловайської операції українська армія зазнала найбільших втрат.  

Трагічні звістки надійшли із зони бойових дій і на Болехівщину.

 У бою під Волновахою Донецької області у ніч з 17 на 18 липня 2015 року трагічно загинув Кулак Артем Ярославович. Артем Кулак народився 26 жовтня 1985 року в с. Гузієві. Навчався у Долинській школі-інтернат. Під час навчання відвідував різні гуртки та секції. Досяг високих результатів у греко-римській боротьбі. Артем був дуже життєрадісною та дотепною, веселою людиною. Після закінчення школи працював за кордоном. Служив у 72 механізованій бригаді з березня 2015 року. Артем був наймолодший у сім’ї, мав двох старших братів - Назара та Захара Хлопець загинув героїчною смертю і поповнив сумний список Героїв України, що не задумуючись віддали своє молоде життя за те, щоб жила і була незалежна наша рідна Україна.

23 вересня 2016 року в Мар’їнському районі Донецької області загинув наш земляк Уханський Степан Федорович. Степан Уханський народився 2 березня 1972 року в с.Тисові.Разом з ним у сім’ї виховувалися старші брат Василь та сестра Надія. Хлопець закінчив Ти­сівську школу, після цього вступив до Івано-Франківського СПТУ-13. Після закінчення училища ніс службу у Збройних Силах України. Згодом був прийнятий на військову службу у внутрішні війська України, працював охоронцем у приватних фірмах. Деякий час шукав кращої долі за кордоном. Коли на Сході почалися військові протистояння, він повернувся на Україну та пішов відстоювати територіальну  цілісність та незалежність України.

 Ми схиляємо голови у вдячності перед тими, хто ціною свого життя, дав  нам можливість у цей час вчитися, працювати, розвивати соціальні ініціативи та відстоювали демократію й права людини тут, у тилу.

Вічна пам’ять Героям! І вічна слава! Герої не вмирають!