Пам’ять, що рятує: голоси правди

"Для мене Голодомор – не чужа трагедія, бо вона стосується мого народу. І мені боляче, фізично боляче знати про це, читати про це, слухати про це. Однак не говорити про вбиті голодом покоління українців неможливо.

Чотири роки тому я ініціювала мистецьку благодійно-просвітницьку акцію "Свічка пам'яті", яку "Територія А" проводить спільно з Українським інститутом національної пам'яті.

Це мікс духовної музики, поезії, візуальних мистецтв, історія, розповіді очевидців великого голоду.

Щоразу я думаю, що у моєму житті останні роки надто багато випробувань, що, може, варто відмовитися від цієї емоційно важкої акції. Але для мене це не лише пам'ять про невимовно страшну трагедію, це ще й сила, вміння опиратися обставинам, бути насторожі, коли солодкими обіцянками хочуть приспати нашу пильність і пам'ять, це і катарсис, без якого важко стрибнути з пострадянського болота у майбутнє...".