Роботодавець на прохання працівника може надати йому таку відпустку без обмеження тривалості, але на період воєнного стану, проте може і відмовити.
     В разі надання відпустки за такою підставою час перебування  в ній зараховується до стажу роботи , що дає право на основну  щорічну відпустку.
    Водночас роботодавець у період дії воєнного стану за заявою працівника, котрий виїхав за межі України або набув статусу ВПО, обов’язково має надати йому відпустку без збереження заробітної плати. Тривалість визначається в заяві, але не може перевищувати 90 днів за весь період воєнного стану, навіть якщо працівник звертався з подібною заявою кілька разів. Час перебування у такій відпустці до стажу роботи, що надає право на основну щорічну відпустку, не зараховується.