Бомко Микола Дмитрович (22.05.1973-01.06.2023)

Народився Микола Дмитрович Бомко 22 травня 1973 року на Вінниччині в селі Селище. Навчався в сільській школі. Мама працювала на заводі шин, а тато був моряком. Батьки виховали справедливого, старанного і доброго хлопця.        

    

Микола закінчив Хмельницьку академію прикордонних військ, а пізніше і Чернівецьку юридичну академію. Разом із дружиною Тетяною проживали в Дрогобичі, у любові до України виховували двох синів. 

З 1993 року до 2004 року працював у Державній прикордонній службі України на пункті пропуску через державний кордон України на кордоні з Польщею «Рава-Руська».

З 2004 року став засновником заводу Підбузької мінеральної води. 

   

Дбайливий та успішний чоловік, син, батько двох дорослих синів, взірцевий військовий Микола Дмитрович виконав свій чоловічий обов’язок і пішов захищати рідну країну від окупантів разом зі своїми синами. 

                                                                          

Микола Бомко «Монгол» служив штаб-сержантом, головним сержантом 1-го взводу 8 роти оперативного призначення (на БТР), 3-го батальйону «Свобода», 4 бригади швидкого реагування Національного гвардії України «Рубіж». 

Микола Дмитрович був авторитетом для побратимів. Його ніщо не могло налякати чи змусити опустити руки. Микола підтримував інших, завжди першим йшов на допомогу бойовим друзям.

Так і сталось того фатального дня, 1 червня. Ворог великими силами, використовуючи танки, артилерію та авіацію розпочав штурм наших позицій. Микола Бомко був протитанкістом. Зі словами: «Там хлопці гинуть!» кинувся до бою проти ворожих танків. На жаль, у тому бою в районі населеного пункту Спірне Бахмутського району Микола загинув. 

У Миколи Дмитровича Бомка залишилися мама, дружина та двоє синів. Рідні про нього кажуть: «Строгий, справедливий добряк! Такі, як він - найкращі!».

Останній спочинок Герой знайшов на кладовищі у місті Болехові. 

Назавжди в пам’яті!