03 чер, 2024 0 Коментарів 464 Перегляди

Павлюк Степан Дмитрович (18.11.1971- 26.05.2024)

Сумує вся Україна, плаче наша громада, віддаючи на небо ще одного свого сина... Біль туги й жалю розриває серця, і немає від цього болю ні ліків, ні зцілень.

Степан Дмитрович народився 18 листопада 1971 року у селі Тисові. З 1979 до 1987 p. навчався в Тисівській середній школі. У 1987 році вступив до Стрийського середнього профтехучилища №16, яке закінчив 1990 poцi. У 2015 році був прийнятий на службу в органи внутрішніх справ. Цього ж року був звільнений з органів внутрішніх справ та прийнятий на службу в Національну поліцію. 26 березня 2024 року був звільнений зі служби в поліції.

До військової справи Степан Дмитрович долучився ще у 2014 pоці. Він мужньо захищав свою країну під час проведення АТО. Із початком повномасштабної війни двічі намагався вступити до лав ЗСУ, та через стан здоров’я отримував відмову. Але прагнення служити Україні не згасало — лише місяць перед смертю йому вдалося підписати контракт і знову стати до строю. У квітні 2024 року був мобілізований до лав Збройних Сил України, де і проходив службу курсантом у навчальній механізованій роті військової частини А1048.

У його рідному селі Степана пам'ятають завжди життєрадісним, людяним, добрим, надійним. Людиною з великим серцем. Його поважали всі, хто знав. Чоловік мріяв, щоб Україна була вільною і незалежною, тому захищав її ще під час проведення АТО. З початку повномасштабного вторгнення військ рф на територію України двічі хотів приєднатися лав ЗСУ, але чоловікові відмовляли через проблеми зі здоров’ям. І лише місять тому Степан Дмитрович таки підписав контракт на проходження військової служби.

Під час проходження військової служби стан здоровʼя чоловіка різко погіршився. Серце воїна перестало битися 26 травня 2024 року внаслідок гострої серцево-судинної недостатності.

Удома Степана не дочекалася дружина, діти, старенька мати, сестра, брат, племінники, велика родина.
Не стало світлого, позитивного, доброго чоловіка, люблячого батька, дбайливого сина, оптиміста по життю, який вірив у світле та щасливе майбутнє рідної країни.

Для рідних та громади смерть Степана стала великим потрясінням і непоправною втратою. У пам’яті близьких і знайомих він назавжди залишиться світлою, щирою, вимогливою до себе і небайдужою до інших людиною. Своє ім’я Степан Дмитрович вписав золотими літерами в історію рідної землі.

Світлини із зустрічі померлого воїна Павлюка Степана Дмитровича: https://bolekhiv-rada.gov.ua/news/main/13869-plache-ta-sumuye-bolehivschina-dodomu-privezli-tilo-voyina-stepana-pavljuka.html

Відеозапис зустрічі померлого бійця Павлюка Степана Дмитровича: https://bolekhiv-rada.gov.ua/multimedia/video-gallery/13894-zustrich-pomerlogo-geroja-stepana-pavljuka.html

Світлини з прощання з воїном Павлюком Степаном Дмитровичем: https://bolekhiv-rada.gov.ua/news/main/13881-proschavaj-stepane-dmitrovichu-naviki-proschavaj-voyine.html

Відеозапис прощання з воїном Павлюком Степаном Дмитровичем: https://bolekhiv-rada.gov.ua/multimedia/video-gallery/13895-proschannja-z-pomerlim-geroyem-stepanom-pavljukom.html

Категорії Про місто Герої російсько-української війни - славні сини Болехівської землі