Громада у скорботі: в останню земну дорогу провели нашого Героя Володимира Корпана

Немає слів, аби втішити та хоч трохи полегшити біль від втрати чоловіка, сина, батька, брата… Хорошими словами про Володимира відгукуються родичі та  односельці: щирий, відповідальний, жертовний… Герой був дбайливим сином. Будучи в пеклі на ім’я «війна», завжди хвилювався за здоров’я своєї матусі та застерігав: «Мамо, бережіть себе!». Володимир був також і добрим чоловіком для дружини та турботливим татом для донечки. Він дуже любив своїх найдорожчих дівчат, хотів вберегти їхні життя та став на захист рідної  країни від  російських терористів. Та, на жаль, не зміг Володимир вберегти себе. У пам’яті рідних, близьких, друзів він назавжди залишиться саме таким. 

Сьогодні скорботний день для  сім’ї та всієї громади, адже - це день прощання з Героєм Володимиром Корпаном. Тужливо, боляче на серці, адже в засвіти йдуть найкращі сини України. Нещадна війна забирає від нас найцінніше – мужніх Українських патріотів. Таких, як Володимир.

Підтримати дружину, матір та всю родину  загиблого Героя Володимира у час тяжкої втрати прийшло багато мешканців громади, духовенства, друзів, знайомих, військових побратимів і командирів, з якими він воював… Біля маленької батьківської хатинки під лісом зібралися всі, хто любив та поважав Героя. Прощалися із загиблим бійцем зі стиснутим серцем та з щирою молитвою. 

Чин похорону за загиблим захисником розпочали у співслужінні священники ПЦУ та УГКЦ на чолі з Олександром Васютиним

на подвір’ї  дому, де зростав Володимир.

Після цього під тужливу мелодію оркестру колона рушила до храму УПЦ Введення в храм Пресвятої Богородиці, де востаннє воїн отримав Боже благословення. А далі траурна колона з молитвою на вустах провела захисника-Героя до місця вічного спочинку. 

… «І лиш одна є ціль життя - віддати душу Богу… Так і зробив Володимир, приніс своє життя у жертву за всіх нас, віддавши тіло землі і навіки залишившись у рідному с.Тисів, а душу - Богу. Можливо захисника застерігали не йди туди, бо там немає сну, там небезпечно, там чатує смерть. Та Володимир нікого не слухав, говорячи: «Якщо не я, то хто?». Так і зробив. Оця домовина - це приклад  відважності та жертовності. Він віддав життя за кожного з нас. Не забувайте цієї могили, приходьте та моліться Богу за душу Володимира та побратимів, які поряд поховані. Хай пам'ять про Героя буде вічна. Цінуйте ту любов, яку віддали за нас наші захисники», - зазначив отець Ярослав Лашків зі Старого Мізуня у прощальній промові. 

Поховали Героя на кладовищі у рідному селі поряд з іншими полеглими захисниками з Тисова, з усіма почестями: під звуки Державного гімну та останні постріли військових на честь, шану і незабутню пам’ять про славного воїна. 

Посмертно Героя Корпана Володимира Богдановича нагородили військовою нагородою та нагрудним знаком командира окремої президентської бригади імені Гетьмана Богдана Хмельницького, яку вручили дружині.

У наших серцях та в пам’яті усіх наступних поколінь Володимир Корпан назавжди залишиться Героєм, який поклав своє життя за волю України. А величне його ім’я уже викарбуване на скрижалях історії визвольної боротьби українського народу проти російського окупанта.

Сьогодні вся наша громада схиляє голову та приносить щирі співчуття сім’ї та рідним загиблого захисника.  Нехай Господь Бог допоможе вам пережити цю важку втрату.  

Вічна пам’ять Героєві Володимиру Корпану! Пам’ять про його подвиг житиме у віках.