15 травень, 2024 0 Коментарів 167 Переглядів

На щиті, зі свого останнього бою, додому повертається наш захисник Василь Ткач

Серце плаче від відчаю, душа болить від горя… Ми втратили ще одного Героя через те, що якісь покидьки прийшли зі своїми божевільними ідеями «русского міра» на нашу рідну землю під звуки танкових гусениць та вибухи «Градів».

Скільки б не минуло часу, а жодними словами не втамувати пекучий біль втрати кожного захисника, який віддав життя за Україну, за близьких та рідних, за простих українців. Ніколи не загоїти рани в душах...

Василь Ткач пішов захищати свою сім’ю та державу від російських загарбників у перші дні великої війни. Служив стрільцем-помічником гранатометника 3 механізованого відділення 2 механізованого взводу 3 механізованої роти військової частини А0296.

Воював з московськими окупантами у лавах Збройних Сил України на найгарячіших лініях фронту.

Вірний військовій присязі, виявивши мужність і стійкість, загинув 2 травня під час наступальних дій противника на позиціях ЗСУ поблизу села Діброва Сєверодонецького району Луганської області при здійсненні заходів з оборони України.

Сьогодні, 15 травня 2024 року, 30-річний Василь назавжди повертається у рідне село.

Зустрічаємо тіло нашого захисника орієнтовно о 19.30-20.00 годині у Болехові. У цей час просимо організуватися у коридор слави вздовж вулиць міста та сіл громади, якими проїжджатиме траурний кортеж.

Траурна колона із тілом загиблого воїна виїде з м.Долини (орієнтовно о 19.15) і рухатиметься вулицями:

Данила Галицького;