Біль не стихає: Світла пам’ять Богдану-Михайлові Вінчерському

Минув рік, як у вічність відійшов наш земляк, захисник України — Богдан-Михайло Вінчерський. Його життя передчасно обірвалося 24 травня, коли йому було лише 44 роки.

Попри серйозне захворювання, Богдан-Михайло зробив свідомий вибір — стати на захист рідної землі. Він приєднався до лав Збройних Сил України та з гідністю виконував свій військовий обов’язок. Був солдатом, стрільцем-помічником гранатометника 2-го стрілецького відділення 1-го стрілецького взводу 3-ї стрілецької роти 1-го стрілецького батальйону військової частини А1619. 

Йому випало пройти крізь справжнє пекло на східних рубежах фронту, де щодня доводилося боротися не лише з агресором, а й із невидимим внутрішнім ворогом — хворобою.

Коли стан здоров’я змусив повернутися до пункту постійної дислокації у місті Гайсин Вінницької області, здавалося, що на нього чекає відновлення і надія. Проте доля розпорядилася інакше: важка недуга в одну мить обірвала всі плани, мрії й надії.

І досі не віриться, що вже не почути його голосу, не побачити усмішки, не розділити щирої розмови. Вулиці, якими він ходив, ніби стишилися. У поглядах рідних — тиха туга, що не минає з часом. Його місце у родинному колі, за святковим столом, у дружньому колі — порожнє, але сповнене пам’яті. Всі, хто знав Богдана-Михайла, згадують його, як доброзичливого, веселого, працьовитого чоловіка, який ніколи не відступав перед труднощами. 

Його відхід — не лише особиста втрата для близьких, а й рана в серці всієї громади. Пам’ять про Богдана-Михайла Вінчерського назавжди залишиться у наших серцях.

Герої не вмирають! Слава Україні! Слава Героям!