20 вер, 2021 0 Коментарів 1 617 Переглядів

У Болехові вшанували пам’ять отця Ярослава Лесіва: 30 років від загибелі священника

10 жовтня минає 30 років із дня смерті Світлої пам’яті о.Ярослава Лесіва - довголітнього борця за права українського народу, правозахисника Української Католицької Церкви, члена Української Гельсінської групи, голови Комітету легалізації УГКЦ, активного учасника національно-патріотичного і релігійного руху, політичного в’язня тюрем і концтаборів Росії, поета-священника отця Ярослава Лесіва. Він мав великий потенціал і бажання працювати для української держави і українського народу. Він витримав в’язниці і табори, 192 дні голодування, і його земне життя завершилось раптово і несподівано для більшості, хто його любив і шанував.

Урочисто споминали о. Ярослава Лесіва у неділю, 19 вересня, на вечорі-пам’яті, приуроченому 30-й річниці трагічної загибелі мужнього подвижника боротьби за відродження України і Церкви.

У вечорі взяли участь священики Івано-Франківської Архієпархії УГКЦ, Болехівського та Долинського деканатів УГКЦ, представники влади міста, рідні й близькі отця Ярослава, громадськість, парафіяни.

Вечір розпочали з благословення настоятеля храму св. Вмч. Параскеви о. Степана Витвицького, який був ініціатором заходу, та спільної молитви.

Зі сцени лунали спогади та свідчення священиків, гостей, родини про отця Ярослава. Вони розповідали, ким о. Ярослав був для них, як вони знайомилися з ним, що він для них робив. Це зробило цей день насправді пам’ятним і глибоко щирим.

Ведучі та учасники вечора зачитували думки-листи до матері, сестер Анни, Орисі, вірної дружини Орисі та єдиного сина Тараса, які молодий Ярослав надсилав з неволі.

З важким сумом говорила зі сцени сестра священника Орися Сокульська, голова Всеукраїнського товариства політичних в’язнів і репресованих. Вона поділилася спогадами про життя отця Ярослава вдома, в таборах, розповіла про його долю, вдачу, вміння сприймати все спокійно, не втрачаючи оптимізму, вміння прощати своїм ворогам, молитися за них і любити їх, виконуючи заповідь Ісуса Христа. Вона згадувала про відвагу та самозреченість Зеновія Красівського, Тараса Заливахи, Михайла Гориня, Євгена Сверстюка та інших, які йшли пліч-о-пліч з отцем Ярославом. Жінка закликала всіх присутніх заради України пам’ятати і продовжувати справу її брата та інших політичних в’язнів, щоб перемогти і здолати зло, щоб стати по-справжньому вільними і незалежними.

Із болем та зі сльозами на очах згадувала про чоловіка дружина Орися. Вона розповіла присутнім, як нелегко довелось отцю Ярославу у тюрмах, як переслідували його та усю родину: «Під хатою постійно хтось крутився, ми знали, що нас підслуховують. Пригадую, що у хаті ми спілкувались записками, мовчки і поглядами. Молились без слів. Але всі ми вистояли, не піддались на жодні провокації», - пригадує дружина.

Звертаючись до родини, священиків, гостей та усіх присутніх у залі, заступниця міського голови Ілона Калитин наголосила, що постать отця Ярослава є величною для усіх нас: «Сьогодні вшановуємо о.Ярослава Лесіва та згадуємо його з вдячністю за те, що він жив між нами, що залишив нам відблиск своєї любові і живий приклад готовості брати на свої плечі і християнський, і національний обов’язок. Нехай Господь Бог допоможе усім нам з вірою увіковічити пам’ять про отця Ярослава».

На вечорі звучали релігійні та патріотичні пісні у виконанні о.Вітольда Левицького, Сергія Половинка, Ярослава Кіцула, чоловічого вокального ансамблю «Кремінь» товариства «Просвіта» с.Гошів (керівник Михайло Мельникович), церковного хору Гошівського монастиря «Тавор» (регент Тетяна Майданюк), народного аматорського чоловічого вокального ансамблю «Народні джерела» міського Народного дому (керівник Ярослав Кіцул). Поставав о.Ярослав Лесів у поетичних рядках та спогадах, які читали учасники вечора Людмила Кіцул, Оксана Півень, Галина Якимів, Надія Романюк, Володимир Воробець, Ярослав Кіцул, Вікторія Латик, Анастасія Мухопад, Катерина Дрешер, сестри Христина та Ярина Воробець.

На завершення вечора пам’яті декан Болехівського деканату о.Дмитро Павлик подякував учасникам та організаторам заходу, зі словами особливої подяки звернувся до режисера вечора п.Лариси Дармохвал, яка вже вкотре готує такі пам’ятні вечори-посвяти.

Пам’ятаймо науку о.Ярослава, вона кличе усіх нас, українців, до єдності, мудрості, щоб жила Україна, щоб на нашій землі звучало рідне слово, линула українська пісня, щоб споконвічний ворог не зазіхав на нашу волю. Бо, як ми все це втратимо, то вже хіба через століття чи більше знову народяться українські патріоти, які повторять подвиг отця Ярослава Лесіва.