Рік без Героя. Рік вічної пам’яті про Віктора Мельниковича

Минув рік відтоді, як у вічність відійшов наш земляк, Захисник України, молодший сержант Віктор Мельникович.

21 липня 2025 року поблизу села Осикове Краматорського району на Донеччині обірвалося життя молодого воїна, який віддав найдорожче — своє життя — за Україну, за її свободу, за наше майбутнє.

Віктор народився 2 квітня 2000 року в мальовничому селі Козаківка. Його життєвий шлях не був легким. Змалку залишившись без батька, він рано навчився бути сильним, відповідальним і мужнім. Для матері він був надійною опорою, для сестри — турботливим братом, для друзів — щирою і доброю людиною, яка завжди була готова підтримати.

У жовтні 2022 року, коли над Україною нависла смертельна загроза, Віктор без вагань став на захист Батьківщини. Служив у зенітному ракетно-артилерійському підрозділі, був командиром екіпажу безпілотних літальних комплексів. Його робота вимагала надзвичайної мужності, витримки та професіоналізму. Він щодня ризикував власним життям, щоб зберегти життя своїх побратимів.

Йому було лише 25 років...

Попереду могли бути роки мирного життя, родинне щастя, здійснення мрій і планів. Але Віктор обрав шлях Захисника. Шлях честі, обов’язку та самопожертви. Він не шукав слави — він просто виконував свій обов’язок перед Україною.

Сьогодні, у першу річницю його загибелі, ми з болем і вдячністю згадуємо Героя. Схиляємо голови перед його подвигом, перед його незламністю та любов’ю до рідної землі.

Світла пам’ять про Віктора житиме у серцях рідних, друзів, побратимів, односельчан та всіх, хто знав його або завдячує йому мирним днем.

Вічна слава і шана Герою України.

 Вічна пам’ять Віктору Мельниковичу.

 Герої не вмирають.