Знову болить серце громади… 💔

У нашу громаду знову надійшла звістка, яка стискає серце болем і не дає дихати. Ми втратили ще одного Героя. Людину, яка без вагань стала на захист рідної землі — нашого земляка, молодшого сержанта Мельниковича Віктора Юрійовича.

Віктор народився 2 квітня 2000 року в селі Козаківка. У жовтні 2022 року, в найважчі часи для країни, він добровільно вступив до лав Збройних Сил України. Він був командиром екіпажу безпілотних літальних комплексів, служив у батареї перехоплювачів безпілотників зенітного ракетно-артилерійського підрозділу.

21 липня 2025 року, в районі населеного пункту Осикове Краматорського району на Донеччині, серце нашого захисника Віктора зупинилось — внаслідок ворожого удару безпілотника “Молнія”. Отримані поранення виявилися несумісними з життям.

До останнього подиху він залишався вірним присязі. Гідно, мужньо, самовіддано виконував свій обовʼязок, стоячи на передовій лінії оборони, беручи участь у стримуванні збройної агресії російської федерації.

Молодий, відважний, справжній син України. Йому б ще жити, мріяти, будувати своє майбутнє… Але він вибрав шлях воїна. І заплатив найвищу ціну за нашу свободу.

Громада в скорботі. Ми схиляємо голови перед світлою пам’яттю Героя. Нехай Господь прийме його душу у Царство Небесне, а в серцях наших навіки житиме вдячність і шана.

Про день та час зустрічі Героя повідомимо додатково.

Герої не вмирають!

Вічна слава Тобі, Вікторе!